Нагрузочные саливаторные пробы в диагностике и лечении пациентов с неврогенной сиалопатией

Abstract

Применение нагрузочных саливаторных проб позволяет объективно оценить функциональные нарушения в ОУЖ, вовлеченных в хронический реактивный воспалительный процесс у пациентов невропатией. Эти нарушения можно охарактеризовать как умеренные (первая подгруппа), средней тяжести (вторая подгруппа) и тяжелые (третья подгруппа). Фактически у лиц с умеренной и средней степени тяжести патологический процесс носит компенсаторный характер, а у пациентов с тяжелыми нарушениями развились декомпенсированные нарушения, которые не реагируют на стимуляцию продуцирования секрета, что является основой развития ксеростомии. Следовательно, применение саливаторных проб в клинике заболеваний слюнных желез реактивного нейрогенного характера может служить не только для диагностики их морфофункциональных нарушений, но и для оценки эффективности проводимых лечебных мероприятий в отношении восстановления функции секреторного аппарата; Застосування навантажувальних саліваторних проб дозволяє об'єктивно оцінити функціональні порушення в ОУЖ, залучених в хронічний реактивний запальний процес у пацієнтів невропатией. Ці порушення можна охарактеризувати як помірні (перша підгрупа), середньої тяжкості (друга підгрупа) і важкі (третя підгрупа). Фактично у осіб з помірною і середнього ступеня тяжкості патологічний процес носить компенсаторний характер, а у пацієнтів з важкими порушеннями розвинулися декомпенсовані порушення, які не реагують на стимуляцію продукування секрету, що є основою розвитку ксеростомии. Отже, застосування саліваторних проб в клініці захворювань слинних залоз реактивного нейрогенного характеру може служити не тільки для діагностики їх морфофункціональних порушень, але і для оцінки ефективності проведених лікувальних заходів щодо відновлення функції секреторного апарату; The use of loading salivating samples allows an objective evaluation of functional disturbances in LLS, involved in the chronic reactive inflammatory process in patients with neuropathy. These disorders can be characterized as moderate (first subgroup), medium severity (second subgroup), and severe (third subgroup). In fact, in people with moderate and the average severity of the pathological process is compensatory, and in patients with severe impairment, decompensated disorders developed that do not respond to the stimulation of secretion production, which is the basis for the development of xerostomia. Consequently, the use of salivating samples in the clinic of salivary gland diseases reactive neurogenic nature can serve not only to diagnose their morphofunctional disorders, but also to evaluate the effectiveness of ongoing treatment activities with regard to the restoration of the function of the secretory apparatus.