eaPSMU | Електронний архів (репозитарій)
Полтавського державного медичного університету
Репозитарій ПДМУ - це відкритий електронний архів матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами та здобувачами вищої освіти. Репозитарій створено з метою забезпечення вільного доступу до освітніх матеріалів та результатів наукових досліджень, підвищення рівня цитування публікацій науковців університету. Викладачам, науковцям, здобувачам вищої освіти ПДМУ (за наявності рецензії наукового керівника) рекомендується розміщувати у Репозитарії власні науково-дослідницькі праці, навчально-методичні й лекційні матеріали тощо.
- У разі виникнення питань, будь ласка, звертайтеся до читальної зали «Електронна бібліотека» (102 кімната навчально-лабораторного корпусу) або за електронною адресою: repository@pdmu.edu.ua
Положення про Репозитарій Полтавського державного медичного університету
| Авторський договір | Приклади оформлення бібліографічного опису | Інструкція з реєстрації та розміщення матеріалів у репозитарії ПДМУ |
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
- До 100-річчя Полтавського державного медичного університету
Нові надходження
Спосіб отримання озонованого розчину хлоргексидину
(Національний орган інтелектуальної власності, Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій", 2025-03-27) Курило, Володимир Олександрович; Король, Дмитро Михайлович; Кіндій, Дмитро Данилович; Тончева, Катерина Дмитрівна; Рамусь, Артем Михайлович
Спосіб отримання озонованого розчину хлоргексидину шляхом використання 0,05 % розчину хлоргексидину біглюконату, який додатково озонують протягом 10 хв у прозорій скляній стерильній лабораторній посудині ємністю 400 мл озонатором OZOTOP-101 до утворення конгломератів озону гроноподібної форми.
Етичні та деонтологічні аспекти організації навчального процесу майбутніх лікарів-стоматологів
(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Хміль, Олена Всеволодівна; Каськова, Людмила Федорівна; Новікова, Світлана Чеславна; Хміль, Дмитро Олександрович; Уласевич, Лариса Павлівна; Янко, Наталія Валентинівна; Андріянова, Ольга Юріївна; Ващенко, Ірина Юріївна
Емоції завжди тісно пов’язані з фізичним станом особистості. Психологічний аспект стоматологічної педіатричної практики в ставленні до пацієнта зазвичай охоплює вагомі особистісні якості: чуйність, уважність, уміння вислухати й почути дитину, толерантність, терпимість, тактовність, піклування тощо. Головним психологічним надбанням дитячого стоматолога вважають емпатію. Саме тому дитячому стоматологу необхідно вміти слухати й розмовляти з дітьми, використовуючи навіть особливі ігрові методики. Це важливо протягом усього періоду навчання майбутніх дитячих лікарів-стоматологів.
Emotions are always closely related to the physical state of the individual. The psychological aspect of pediatric dental practice in the treatment of the patient usually includes important personal qualities such as sensitivity, attentiveness, the ability to listen and hear the child, tolerance, tolerance, tact, care, etc. However, empathy is considered the main psychological asset of a pediatric dentist. That is why it is necessary for a pediatric dentist to be able to listen and talk with children, even using special game techniques. This is important during the entire period of training of future children's dentists emotions, sensitivity, empathy, interpersonal communication.
Взаємозв’язок патології опорно-рухового та зубощелепного апарату у дітей
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Литовченко, Степан Олександрович; Lytovchenko, S. O.
В дисертації наведено теоретичне узагальнення та варіант розв’язання актуального наукового завдання – розробка алгоритму ранньої діагностики, визначення шляхів лікувально-профілактичних заходів для покращення діагностики, раннього виявлення та результатів лікування хворих дитячого віку із комбінованою патологією опорно-рухового та зубощелепного апарат. Робота базується на даних клінічних та інструментальних досліджень, проведених у лікувальних закладах м. Полтава. Отримані дані підлягали ретельній статистичній обробці за різними методиками для з’ясування достовірного взаємозв’язку антропологічних та клінічних параметрів.
In the dissertation, a theoretical generalization and a variant solution to an actual scientific problem are presented – the development of an algorithm for early diagnosis, determination of ways for therapeutic and prophylactic measures to improve diagnosis, early detection, and treatment results of pediatric patients with combined pathology of the musculoskeletal and dentoalveolar systems. The work is based on data from clinical and instrumental studies conducted in medical institutions of Poltava city. The obtained data were subjected to careful statistical processing using various methods to clarify the reliable interrelation between anthropological and clinical parameters.
Вплив порушень циркадного ритму і сну при різних моторних підтипах хвороби Паркінсона на прояви нейропсихіатричних синдромів та їх корекція
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Shkodina, A. D.
Хвороба Паркінсона (ХП) є другим за поширеністю нейродегенеративним захворюванням у світі після хвороби Альцгеймера. ХП – це захворювання екстрапірамідної системи, що відноситься до групи синуклеїнопатій і характеризується як моторними, так і немоторними проявами. Згідно з критеріями Міжнародного товариства рухових розладів та ХП, для діагностики цього захворювання необхідна наявність брадикінезії та хоча б один з наступним моторних ознак: м'язова ригідність, тремор спокою або постуральна нестабільність. Поряд з цим в осіб з ХП виявляють широкий спектр немоторних проявів, зокрема нейропсихіатричні синдроми, вегетативна дисфункція, розлади травної системи, порушення сну та інші. Незважаючи на значну варіабельність немоторних проявів ключовими для встановлення діагнозу є саме моторні ознаки. Відповідно до переважання тих чи інших проявів встановлюють клінічну форму або моторний підтип, які виділяють за однією з трьох загальноприйнятих класифікацій. Моторний підтип відповідно може впливати на вибір медикаментозної терапії. Немоторні синдроми останнім часом привертають все більше уваги дослідників та клініцистів через низку причин. По-перше, як і моторні порушення, немоторні синдроми призводять до порушення життєдіяльності. Подруге, багато немоторних синдромів можуть виникати у продромальному періоді захворювання і передувати розвитку моторних ознак. Привертає увагу, що одними з найперших виникають різні порушення сну та нейропсихіатричні синдроми. Порушення циклу сон-неспання при ХП, включають порушення як сну, так і циркадного ритму, тобто відмічається дисфункція обох процесів регуляції сну – гомеостатичного та циркадного. При цьому розлади сну пов’язані з тяжкістю і швидкістю прогресування ХП, погіршують якість життя, можуть посилювати або спричиняти інші немоторні синдроми. Таким чином, проблема порушень циркадного ритму і сну та нейропсихіатричних синдромів у пацієнтів з ХП є актуальною медичною та соціальною проблемою, що вимагає нових досліджень для забезпечення ефективного менеджменту захворювання. Мета дослідження – оптимізувати лікування пацієнтів з ХП шляхом застосування сон-орієнтованої терапії на підставі розробки оцінки клінічного перебігу шляхом визначення прогностичної ролі порушень циркадного ритму і сну та моторного підтипу для зниження рівня нейропсихіатричних синдромів.
Parkinson's disease (PD) is the second most common neurodegenerative disease in the world after Alzheimer's disease. PD is a disease of the extrapyramidal system that belongs to the group of synucleinopathies and is characterised by both motor and non-motor manifestations. According to the criteria of the International Movement Disorders and PD Society, bradykinesia and at least one of the following motor signs are required to diagnose this disease: muscle rigidity, rest tremor, or postural instability. At the same time, a wide range of non-motor manifestations are detected in people with PD, including neuropsychiatric syndromes, autonomic dysfunction, digestive system disorders, sleep disorders, and others. Despite the considerable variability of non-motor manifestations, motor signs are the key to establishing the diagnosis. According to the predominance of certain manifestations, a clinical form or motor subtype is established, which is distinguished according to one of the three generally accepted classifications. The motor subtype can accordingly influence the
choice of drug therapy. Non-motor syndromes have recently attracted increasing attention from researchers and clinicians for a number of reasons. Firstly, like motor disorders, nonmotor syndromes lead to disability. Secondly, many non-motor syndromes can occur in the prodromal period of the disease and precede the development of motor signs. It is noteworthy that various sleep disorders and neuropsychiatric syndromes are among the first to occur. Disorders of the sleep-wake cycle in PD include disturbances of both sleep and circadian rhythm, i.e. dysfunction of both processes of sleep regulation - homeostatic and circadian. At the same time, sleep disorders are associated with the severity and rate of progression of PD, worsen the quality of life, and can aggravate or cause other non-motor syndromes. Thus, the problem of circadian rhythm and sleep disorders and neuropsychiatric syndromes in patients with PD is an urgent medical and social problem that requires new research to ensure effective management of the disease.
The aim of the study is to optimise the treatment of patients with PD by using sleep-oriented therapy based on the development of a clinical course assessment by determining the prognostic role of circadian rhythm and sleep disorders and motor subtype in reducing neuropsychiatric syndromes.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба в осіб молодого віку: патогенетичні механізми, особливості клінічного перебігу та оптимізація лікування
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Городницька, Інеса Михайлівна; Gorodnytska, I. M.
Актуальність. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба належить до найбільш розповсюджених захворювань гастроінтестинального тракту. Зростання захворюваності на ерозивну та неерозивну форму гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в осіб молодого віку може бути пов’язано із порушеннями харчових звичок, складу дієти, способу життя та наявністю надмірної маси тіла та ожиріння. Розуміння провідних факторів ризику виникнення рефлюксу допоможе підвищити ефективність лікування та вторинної профілактики рецидивів захворювання. Водночас, у порівняльному аспекті потребує подальшого вивчення роль оксидативного стресу, ендотеліальної дисфункції, а також порушення захисних властивостей слизової оболонки стравоходу у патогенезі як неерозивної, так і ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Дослідження особливостей морфофункціональних змін слизової оболонки стравоходу на фоні різних фенотипів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби допоможе підвищити розуміння характеру змін гістологічної структури слизової оболонки неерозивної та ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що є необхідним для розробки персоніфікованого підходу до медикаментозної корекції. Першою лінією терапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби є застосування інгібіторів протонної помпи. Проте впродовж останніх десятиліть важливою проблемою залишається рефрактерність до стандартної терапії та частий розвиток рецидивів захворювання. Потребують розробки індивідуалізовані підходи до медикаментозного лікування неерозивної та ерозивної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з урахуванням особливостей патогенетичних механізмів її формування. Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування ГЕРХ в осіб молодого віку на підставі вивчення факторів ризику і патогенетичних механізмів розвитку, ендоскопічних і морфологічних змін слизової оболонки стравоходу.
Gastroesophageal reflux disease is one of the most common gastrointestinal tract diseases. The increasing incidence of erosive and non-erosive forms of gastroesophageal reflux disease reflux disease in young people may be associated with impaired eating habits, diet composition, lifestyle, and the presence of excess body weight and obesity. Understanding the leading risk factors for reflux will help to increase the effectiveness of treatment and secondary prevention of disease recurrence. At the same time, the role of oxidative stress, endothelial dysfunction, and impaired protective properties of the esophageal mucosa in the pathogenesis of both non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux
disease requires further study. Studying the features of morpho-functional changes in the esophageal mucosa against the background of different phenotypes of gastroesophageal reflux disease will help to improve understanding of the nature of changes in the histological structure of the mucosa of non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux
disease, which is necessary for developing a personalized approach to treatment correction. The first line of therapy for gastroesophageal reflux disease is the use of proton pump inhibitors. However, in recent decades, refractoriness to standard therapy and frequent relapses of the disease remain significant problems. Individualized approaches to the medical treatment of non-erosive and erosive forms of gastroesophageal reflux disease need to be developed, taking into account the peculiarities of the pathogenetic mechanisms of its formation. The aim of the study is to improve the effectiveness of gastroesophageal reflux disease treatment in young people based on the study of risk factors, pathogenetic mechanisms of development, and endoscopic and morphological changes in the esophageal mucosa.