Показники жорсткості менісків колінних суглобів за даними зсувнохвильової еластометрії в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів

Abstract

Доброякісна гіпермобільність суглобів, або синдром доброякісної гіпермобільності суглобів є патологією, яка широко розповсюджена в популяції. Зазвичай пацієнти із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів у молодому віці скаржаться на летючий біль у суглобах, знаходяться під наглядом терапевта або ревматолога із різноманітними діагнозами, але різноманітні візуалізаційні методи обстеження, включаючи МРТ суглобів не знаходять вираженої суглобової патології. У той же час, при досягненні зрілого віку у таких пацієнтів досить швидко прогресують зміни у суглобах, які рентгенологічно проявляються характерними явищами остеоартриту. Враховуючи більшу схильність до швидкого прогресування остеоартриту у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів, необхідним є визначення змін менісків колінних суглобів ще на доклінічному етапі розвитку остеоартриту. Одним із інструментальних методів, які можуть допомогти в цьому випадку є еластометрія зсувною хвилею. Метою дослідження було визначення відмін-ностей показників щільності менісків колінних суглобів у пацієнтів в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Після проведення обстежень нами був розрахований середній показник пружності для переднього та заднього рогу медіальних та латеральних менісків, середній показник максимальних та мінімальних значень в залежності від наявності у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Отримані дані дозволяють зробити висновок, що у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів та звичайних пацієнтів присутня суттєва різниця по пружності менісків При проведенні кореляційного аналізу нами був виявлений сильний зворотній зв'язок між кількістю балів, отриманих пацієнтами при дослідженні за шкалою Бейтона і показником пружності тканини меніску (r=0,75; р=0,012). Таким чином, у пацієнтів із наявністю синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів відмічається менша пружність менісків колінних суглобів у порів-нянні із контрольною групою. У той же час, менша пружність менісків колінних суглобів у пацієнтів із синдромом доброякісної гіпермобільності суглобів без патології менісків в подальшому, при розвитку патологічних змін, може змінюватись, що потребує проведення подальших досліджень.