Формування клінічного мислення студентів на кафедрі нормальної фізіології

Abstract

Однією з перших дисциплін, яка 'започатковує формування в студентів клінічного мислення є нормальна фізіологія, адже, вивчаючи цей предмет, майбутній лікар дізнається про функції тканин, органів, систем, опановує клінічними методами дослідження цих функцій, вивчає норми їхніх показників з урахуванням вікових, статевих відмінностей, змін показників у різних фізіологічних умовах та при типовій патології. Завдання вивчення фізіології, які визначаються освітньо-професійною програмою (ОПП) підготовки лікаря відповідного фаху, - навчити: - робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів; - аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію; - аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової та гуморальної регуляції функцій організму і його систем; - аналізувати стан здоров'я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв. Усе це потребує опанування практичними навичками та вміннями для формування в студентів клінічного мислення, що визначає необхідність практично орієнтованого викладання фізіології у вищих медичних навчальних закладах. Під час лабораторних занять вивчаються методи дослідження функцій організму, які використовуються в клініці як діагностичні, наприклад, ЕКГ, ЕЕГ, спірографія, дослідження рефлексів, аналіз крові, сечі та ін. При опануванні цими методами дослідження посилену увагу звертаємо не тільки на вивчення принципів, на яких базуються дослідження, а й на аналіз змін показників при типовій патології. Наприклад, аналізуючи ЕКГ, студенти вивчають не тільки нормальну кардіограму, а й можливі порушення ритму, провідності, збудливості. При вивченні показників загального аналізу крові студент має знати, за яких фізіологічних та патологічних умов у крові виникають анемія, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ та ін. Посиленню формування клінічного мислення сприяють окремі заняття з практичних навичок, які проводяться наприкінці кожного змістового модуля на медичному факультеті та наприкінці курсу фізіології на стоматологічному факультеті.