Факторний аналіз у прогнозуванні інфекційних ускладнень після симультанних оперативних втручань з приводу жовчнокам'яної хвороби

Abstract

Abstract Prognostication of postoperative complications, having a certain high risk of occurrence in surgical treatment of biliary calculous disease, using laparoscopic and open access, peculiarly while performing simultant operative interventions, may promote the treatment efficacy rising in such patients. A multifactorial disperse analysis, using Statistica 6 for Windows (StatSoft), was applied for prognostication of risk for the infectious complica& tions occurrence while a simultant operative interventions conduction for biliary calculous disease. The indices, which, in accordance to the pathophysiological processes charac& ter, may influence the postoperative complications occurrence rate, were analyzed. During conduction of this procedure, a great quantity of the parameters, which were determined in the patients, were transformed to a lesser quantity of independent causes. In the one cause a several variables were cojoined, which, as a rule, correlate with each other closely. On a subsequent stage a sum of the points of the prognosis causes for the risk of the postoperative purulent complications occurrence, as the points sum for the status severity and the operative intervention severity, were calculated. A prognostical validity of the algorithm proposed was tested in clinical conditions, its significance was estimated. Реферат. При хірургічному лікуванні жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) з використанням лапаро& скопічного і відкритого доступів, особливо під час виконання симультанних опера& тивних втручань, досить високий ризик виникнення післяопераційних ускладнень, прогнозування яких сприяло б підвищенню ефективності лікування таких пацієнтів. Для прогнозування ризику виникнення інфекційних ускладнень при виконанні си& мультанних оперативних втручань з приводу ЖКХ використовували багатофактор& ний дисперсійний аналіз Statistica 6 for Windows (StatSoft). Аналізували показники, що за характером патофізіологічних процесів можуть впливати на частоту виникнен& ня післяопераційних ускладнень. При цьому велику кількість параметрів, що визна& чали у пацієнтів, зводили до меншої кількості незалежних чинників. В один чинник об'єднували змінні, що, як правило, тісно корелюють одна з одною. На наступному етапі визначали сумарний бал чинників прогнозу виникнення післяопераційних гнійних ускладнень і обчислювали ризик цих ускладнень як суму балів тяжкості ста& ну і тяжкості оперативного втручання. Прогностична цінність запропонованого алго& ритму апробована у клінічних умовах, оцінено його значущість.