Готовність здобувачів вищої медичної освіти до майбутньої професійної діяльності

Abstract

Актуальність. Визначення готовності студентів-медиків до майбутньої практичної діяльності залишається актуальним питанням як в Україні, так і за її межами. Адже перехід від теорії до практики для молодого спеціаліста завжди асоційований зі стресом і тривогою, які здатні впливати на якість роботи та провокують раннє професійне вигорання [1, с. 4; 2, с. 5]. Крім того, на формування відчуття розгубленості та проблеми з побудовою професійної ідентичності впливають значні розбіжності між знаннями, які здобувачі освіти отримали на практичних заняттях, і тим, як усе відбувається в реальних умовах. Більшість досліджень у медичній освіті, приурочених перехідному періоду від теорії до практики зосереджені на вивченні клінічної компетенції і професійної ідентичності «новоспечених» лікарів [3, с. 2]. Вагоме значення для клінічної ефективності, тобто здатності якісно виконувати професійні обов'язки, має якість медичної освіти. Досконале засвоєння теоретичних знань та практичних навичок на етапі навчання впливає на компетентність молодого лікаря та впевненість при прийнятті важливих професійних рішень, адже впевненість є фундаментальним досягненням для вирішення поставлених завдань в перехідному періоді [4, с. 9].