Вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на матково-фетоплацентарний комплекс

Abstract

Резюме. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) близько 20% вагітних жінок у світі мають інфекцію нижнього відділу статевого тракту. Урогенітальне інфікування призводить до проблем з настанням та виношуванням вагітності, а також впливає на перебіг післяпологового періоду (в тому числі: дисфункція плаценти, передчасні пологи, низька вага при народженні, передчасний розрив плодових оболонок, післяпологовий ендометрит). Маркером нормального функціонування плаценти, серед інших, є α2 - мікроглобулін фертильності (АМГФ), визначення якого і відобразить наявність чи відсутність порушення матково - фетоплацентарного комплексу при урогеніальній інфекції у вагітних жінок. Метою дослідження було виявити вплив урогенітальної інфекції на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок. Матеріали та методи. Нами обстежено загальною кількістю 75 вагітних жінок, що склали такі групи: 55 вагітних – Основну групу (ОГ) – жінки з виявленою урогенітальною інфекцією (Підгрупа А – 35 вагітних, яким була проведена місцева санація урогенітальної інфекції відповідно до виявленого збудника, підгрупа Б – 20 вагітних, які відмовились від неї відповідно), 20 вагітних – Групу порівняння (ГП) – жінки без урогенітальної інфекції (бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)). Всім вагітним жінками було проведене визначення АМГФ в сироватці крові імуноферментним методом. Статистична обробка була проведена за допомогою програми MedStat (серійний № MS00019). Дослідження виконано відповідно до положень Гельсінської декларації. Протокол дослідження узгоджений Локальним етичним комітетом ПДМУ для усіх жінок, які брали участь у даному дослідженні. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології №1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Отримані нами результати в ході проведеного дослідження встановили, що у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією у 5,5 разів частіше в анамнезі зустрічався хронічний пієлонефрит (р = 0,03) та у 10,2 рази частіше – сальпінгоофорит (р < 0,001), що можуть бути джерелом прихованої інфекції. Найпоширенішими інфекційними агентами у вагітних жінок ОГ були: у 21,4 % - Ureaplasma urealyticum, у 19,04 % - гриби роду Candida, у 11,9 % - Gardnerella vaginalis та у 11,9 % -Toxoplasma gondii. Рівень АМГФ у вагітних жінок з урогенітальною інфекцією був у 4,3 рази менший, ніж у вагітних жінок ГП (р < 0,001). Санація інфекції нижнього відділу статевого тракту під час вагітності підвищує у 4 рази вироблення АМГФ (р < 0,001). Рівень АМГФ у вагітних жінок ГП був у 2,2 рази більший, ніж у вагітних жінок Підгрупи А (р < 0,004) Висновки. Отже ми достовірно встановили значний вплив урогенітальної інфекції у вагітних жінок на порушення функції матково - фетоплацентарного комплексу та виявили, що проведення місцевої санації нижніх відділів статевого тракту у цих жінок, відповідно до підтвердженого збудника, позитивно вливає на роботу плаценти, але все ж таки не нівелює порушення її білково-синтезуючої функції.

As reported by the World Health Organization (WHO), approximately 20 % of pregnant women globally are aff ected by an infection of the lower genital tract. Urogenital infection can result in complications during the onset and progression of pregnancy, as well as the postpartum period. These complications include placental dysfunction, premature birth, low birth weight, premature rupture of the fetal membranes, and postpartum endometritis. A marker of normal placental function is α2-fertility microglobulin (AFMG), the determination of which will refl ect the presence or absence of a uterine- fetoplacental complex violation during urogenital infection in pregnant women. The aim of the study is to reveal the infl uence of urogenital infection on the dysfunction of the uterine – fetoplacental complex in pregnant women. Materials and methods. A total of 75 pregnant women were examined, divided into two groups: the main group (MG) and the comparison group (CG). The MG consisted of 55 pregnant women, of whom 35 underwent local sanitation of the urogenital infection according to the identifi ed pathogen (Subgroup A) and 20 refused this procedure (Subgroup B). The CG consisted of 20 pregnant women without urogenital infection, as determined by bacterioscopic, bacteriological, and polymerase chain reaction (PCR) examinations. All pregnant women underwent determination of AFMG in blood serum via immunoenzymatic methodology. The statistical analysis was conducted using the MedStat software (serial number MS00019). The study was performed in accordance with the provisions of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of PFMU for all women who participated in this study. Statistical processing was performed using the MedStat program (serial number MS00019). The work is a part of the initiative research work of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of Poltava State Medical University «Pathogenetic role of endothelial dysfunction and genetic features in pathology during pregnancy and gynecological diseases» (state registration No. 0117U005253, term of implementation 2017-2023). Research results. The results of the study demonstrated that pregnant women with a urogenital infection had a history of chronic pyelonephritis 5.5 times more frequently (p = 0.03) and salpingo- oophoritis 10.2 times more frequently (p < 0.001), which may be a source of latent infection. The most prevalent infectious agents among pregnant women were: The most prevalent microorganisms were Ureaplasma urealyticum (21.4 %), Candida fungi (19.04 %), Gardnerella vaginalis (11.9 %), and Toxoplasma gondii (11.9 %). The level of AFMG in pregnant women with urogenital infection was observed to be 4.3 times lower than in pregnant women with CG (p < 0.001). The remediation of an infection of the lower genital tract during pregnancy has been observed to increase AFMG production by a factor of four (p < 0.001). The level of AFMG in pregnant women of CG was 2.2 times higher than in pregnant women of Subgroup A (p < 0.004). Conclusions. It was demonstrated that urogenital infection in pregnant women has a considerable impact on the dysfunction of the utero- fetoplacental complex. It was also shown that local sanitation of the lower genital tract in these women, based on the identifi ed РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНИХ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ РОБІТ 91 pathogen, has a benefi cial eff ect on the placenta’s functioning. However, this approach does not fully address the issue of protein synthesis impairment