Стан кісткової тканини в діляці дна верхньощелепної пазухи у пацієнтів з кінцевими дефектами зубних рядів верхньої щелепи, яким планується імплантологічна реабілітація

Abstract

На сьогодні проблема заміщення кінцевих дефектів верхньої щелепи стоїть в край гостро. Різні ортопедичні конструкції – від знімних (пластинкові, сідловидні, бюгельні, комбіновані) до незнімних (мостоподібні протези з опорою на імплантати і консольні протези). Найбільш естетичними та комфортними вважаються мостоподібні протези з опорою на імплантати. Разом із тим, цей вид протезування має ряд протипоказань до яких відносять: наявність хронічних запальних процесів у периапікальних тканинах зубів; недостатню висоту й ширину альвеолярного відростка щелепи; наявність у пацієнта порушень коагуляції й гомеостазу, психічних, ендокринних і деяких соматичних хронічних захворювань у стадії декомпенсації. У ряді випадків, застосування імплантатів потребує складної попередньої підготовки (остеопластика альвеолярного відростка, синус - ліфтинг і т.д.). Мета дослідження - за даними комп’ютерної томографії дослідити стан та структуру кістки дна верхньощелепного синусу, та обґрунтувати застосування певних хірургічних маніпуляцій для створення можливості подальшої дентальної імплантації.