Роль NF-KB фактрора у фторид-ідукованому ушкодженні сполучної тканини слизової оболонки шлунка щурів

Abstract

Актуальність дослідження: в Полтавській області спостерігається надмірна кількість фтору у питній воді через наявність надлишку фторидів у водах Бучацького водоносного горизонту. Першими органами, що можуть зазнати негативного впливу надлишку іонів фтору, які надходять із водою та харчовими продуктами, є органи шлунково-кишкового тракту. За результатами наших попередніх досліджень іони фтору викликають розвиток оксидативного стресу в слизовій оболонці шлунка щурів (СОШ) та призводять до ушкодження сполучної тканини СОШ [1, 2]. Розвиток оксидативного стресу супроводжується активацією редокс-чутливих транскрипційних факторів, таких як ядерний фактор kB (NF-kB). В науковій літературі наведено обмежену кількість даних щодо впливу іонів фтору на генетичний апарат клітини та редокс-чутливі транскрипційні фактори. Мета дослідження – встановити роль транскрипційного фактора NF-kB у розвитку ушкодження сполучної тканини (СОШ) щурів за умов хронічної фторидної інтоксикації. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 18 щурах-самцях лінії «Вістар». Тварин утримували в стандартних умовах віварію. В рамках дослідження тварин рандомізовано розподілили на 3 групи по 6 самців у кожній. Перша група (контрольна) отримувала внутрішньошлунково фізіологічний розчин об’ємом 1 мл та 3 рази на тиждень ін’єкцію 0,1 мл фізіологічного розчину внутрішньоочеревинно протягом 30 діб. Друга група (група хронічної фторидної інтоксикації) отримувала внутрішньошлунково розчин фториду натрію в дозі 10 мг/кг та 3 рази на тиждень ін’єкцію 0,1 мл фізіологічного розчину внутрішньоочеревинно протягом 30 діб. Третя група отримувала внутрішньошлунково розчин фториду натрію в дозі 10 мг/кг та 3 рази на тиждень ін’єкцію розчину амонію пірролідиндітіокарбомату (ПДТК) в дозі 75 мг/кг внутрішньоочеревинно протягом 30 діб. Інтенсивність процесів колагенолізу оцінювали за вмістом вільного L-оксипроліну [3]. Розпад аморфної речовини сполучної тканини оцінювали за вмістом глікозаміногліканів (ГАГ) [4]. Результати. Хронічна фторидна інтоксикація збільшує вміст L-оксипроліну в СОШ в 8,24 раза. Концентрація ГАГ збільшується в 1,91 раза. Інгібіція активації транскрипційного фактора NF-kB за допомогою ПДТК знижує вміст L-оксипроліну в СОШ в 3,45 раза. Концентрація ГАГ зменшується в 2,14 раза. Збільшення вмісту продуктів деградації колагену та аморфної речовини сполучної тканини СОШ можна пояснити гіперпродукцією оксиду азоту (NO), яка спостерігається в умовах надлишкового надходження фторидів до організму за рахунок надмірної активації індуцибельної форми NO-синтази та компенсаторного збільшення редукції нітритів [5, 6]. Також надмірне надходження іонів фтору до організму викликає розвиток гіпоксичного ушкодження тканин та органів [7, 8]. Це призводить до прогресуючого оксидативно-нітрозативного ушкодження тканин шлунково-кишкового тракту із дезорганізацією біологічних полімерів [9, 10, 11, 12] Висновки. Активація NF-kB фактора в умовах хронічної фторидної інтоксикації призводить до посилення колагенолізу та розпаду аморфної речовини сполучної тканини СОШ.