Досвід застосування методу комп’ютерного планування хірургічного втручання у пацієнтів з хронічним фронтитом

Abstract

У статті представлено результати проведеного комп'ютерного конфігураційного планування об’єму хірургічних втручань 56 пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні з приводу хронічного фронтиту. Проведено аналіз риноманометричних показників та розрахунків дослідження аеродинаміки повітряного опору носового дихання за даними спіральної комп’ютерної томографії до та після хірургічного лікування у пацієнтів основної групи (n=27), яким виконана ендоназальна фронтотомія з корекцією внутрішньоносових структур, та контрольної (n=29), яким виконана ендоназальна фронтотомія. Окремо представлені розширені результати дослідження двох пацієнтів. Показники риноманометрії до хірургічного втручання та через 4 тижні після мали статистично достовірні відмінності у пацієнтів основної групи, яким була виконана ендоназальна фронтотомія з корекцією внутрішньоносових структур (р<0,001). Показники риноманометрії у пацієнтів контрольної групи, яким виконана фронтотомія без подібної корекції, не мали статистично достовірних відмінностей (р=0,168). Таким чином, корекція внутрішньоносових структур змінює аеродинамічний носовий опір на більшій ділянці, і в широкому діапазоні значень, а без корекції – тільки на ділянці, що безпосередньо примикає до ділянки співустя, а також за рахунок загального зменшення набряку слизової оболонки порожнини носа. Комп'ютерне планування дозволяє підвищити ефективність проведення функціональних ринологічних втручань на 32%. Для його реалізації потрібні високоточні методи діагностики і впровадження достатньо складних процедур конфігураційного віртуального моделювання хірургічних втручань.

В статье представлены результаты проведенного компьютерного конфигурационного планирования объема хирургических вмешательств 56 пациентов, находящихся на стационарном лечении по поводу хронического фронтита. Проведен анализ риноманометрических показателей и расчетов исследования аэродинамики воздушного сопротивления носового дыхания по данным спиральной компьютерной томографии до и после хирургического лечения у пациентов основной группы (n = 27), которым выполнена эндоназальная фронтотомия с коррекцией внутриносовых структур, и контрольной (n = 29), которым выполнена эндоназальная фронтотомия. Отдельно представлены расширенные результаты исследования двух пациентов. Показатели риноманометрии до хирургического вмешательства и через 4 недели после имели статистически достоверные различия у пациентов основной группы, которым была выполнена эндоназальная фронтотомия с коррекцией внутриносовых структур (р <0,001). Показатели риноманометрии у пациентов контрольной группы, которым выполнена фронтотомия без подобной коррекции не имели статистически достоверных различий (р = 0,168). Таким образом, коррекция внутриносовых структур меняет 3 аэродинамическое носовое сопротивление на большем участке, и в широком диапазоне значений, а без коррекции - только на участке, непосредственно примыкающем к участку соустья, а также за счет общего уменьшения отека слизистой оболочки полости носа. Компьютерное планирование позволяет повысить эффективность проведения функциональных ринологических вмешательств на 32%. Для его реализации требуются высокоточные методы диагностики и внедрение достаточно сложных процедур конфигурационного виртуального моделирования хирургических вмешательств

The article represents the results of the computer configuration planning of the value of surgical interference of 56 patients who underwent inpatient treatment of chronic frontal sinusitis. The analysis of rhinomanometry indicators and the research of aerodynamics of air resistance of nasal breathing were performed according to computer tomography before and after surgery within the patients of the main group (n = 27) who underwent endonasal frontotomy correction intranasal structures (INS) and controls (n = 29) – by which was made the endonasal frontotomy. Extensive results of the study of two patients are presented separately. Statistically significant differences in the indicators of rhinomanometry before and after 4 weeks after surgery were observed in the patients of the main group who performed endonasal frontotomy with INS correction (p<0.001). Rhinomanometry indicators in the control group of patients who underwent frontotomy without correction INS, did not have a statistically significant difference (p = 0.168). Thus, the correction of INS changes the aerodynamic nasal resistance in a larger area, and in a wide range of values; without correction INS - only at the site that immediately adjacent to the anastomosis 4 site, and also due to a general decrease in the edema of the mucous membrane of the nasal cavity. Computer planning makes it possible to increase the effectiveness of functional rhinological interference by an average 32%. But its implementation needs highly accurate diagnostic methods and cumbersome procedures of the virtual simulation of surgical interference.