Жіночі образи в художньому світі Густава Майрінка

Abstract

Амбітендентність ґендерного коду у прозі Г. Майрінка спонукає нас проаналізувати творчий доробок письменника у контексті основних образів-кліше експресіонізму: повія, звабниця, пасивна жертва, утоплениця, першоелемент священного шлюбу. Поліфонія жіночих образів свідчить про яскраву експресіоністичну рецепцію фемінного компоненту – від демонстративної мізогінії до зведення повії у ранг найвищої моральності; Амбитендентность гендерного кода в прозе Г. Майринка побуждает нас проанализировать творчество писателя в контексте основных образов-клише экспрессионизма: проститутка, соблазнительница, пассивная жертва, утопленница, первоэлемент священного брака. Полифония женских образов свидетельствует о яркой экспрессионистической рецепции феминного компонента – от демонстративной мизогинии до возведения проститутки в ранг наивысшей нравственности; Ambitendency of gender code in G. Meyrink’s prose leads us to analyze the writer’s works in the context of the major Expressionist cliche images: a prostitute, a seductress, a passive victim, a drowned woman, as well as the primary element of the sacred marriage. The polyphony of female images demonstrates the vivid Expressionistic reception of the feminine components – from the provocative misogyny up to the elevation of a prostitute to the rank of the highest morality.