Розповсюдженість тютюнопаління серед майбутніх лікарів - динамічне спостереження

Abstract

Актуальність. Всесвітня організація охорони здоров’я визначила проблему вживання тютюну як епідемію загальносвітового маштабу. Вживання тютюну є причиною смерті майже 6 мільйонів людей щорічно. Ця кількість включає 600 тисяч некурців, причиною смерті яких є вдихання вторинного тютюнового диму. Особливо небажаним є розповсюдження цього негативного явища серед молоді, яка у майбутньому має лікувати людей та впроваджувати стандарти здорового способу життя. Метою нашої роботи було дослідити динаміку розповсюдженості тютюнопаління серед студентів-медиків за результатами багаторічного спостереження. Матеріали та методи. Клінічне спостереження проводилося на базі ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», за участі студентів, що добровільно виявили бажання взяти участь в опитуванні. У ході реалізації поставлених завдань обстежено 263 особи. Вік обстежених осіб склав 22±2,1 року. Було сформовано дві групи. В першу групу увійшли особи, що не палять тютюн - “Некурці”, а другу склали ті, що палять - “Курці”. Проводили опитування з використанням питань для скринінгу хворих на ХОЗЛ. Досліджували рівень обізнаності щодо шкоди від паління та знань про захворювання, причиною яких найчастіше є паління, за допомогою розробленого оригінального опитника. Стаж паління оцінювали за показником пачко-років. Дослідження тривало з 2008 по 2012 р. Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою ліцензованого програмного забезпечення (AnalystSoft, StatPlus. Версія 2009). Результати досліджень. За період з 2008 по 2012 рр. розповсюдженість паління зросла з 40,9 до 42,4%. Збільшення на 1,5% не було значимим, проте загальний рівень тютюнопаління викликає занепокоєння. Серед позитивних тенденцій можна відзначити зменшення до 2012 року частки курців серед жінок майже на 14%, тоді як серед чоловіків навпаки збільшилась когорта активних курців до 75%. Висновки. Виявлено високий загальний рівень розповсюдженості тютюнопаління серед майбутніх лікарів, що лежить за межами 40%. Такі результати потребують розробки та впровадження цільових програм по боротьбі з тютюнопалінням в середовищі медичної спільноти.