Особливості стаціонарного етапу реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручань

Abstract

Провідні позиції щодо найпоширеніших інвалідизуючих захворювань та основних причин смертності населення залишаються за серцево-судинними захворюваннями. Збільшення кількості проведених кардіохірургічних втручань обумовлює потребу в проведенні реабілітаційних заходів. У зв’язку з індивідуальними особливостями пацієнтів існує потреба у розробці та апробації індивідуальних програм реабілітації хворих, що перенесли аорто-коронарне шунтування, протезування клапанів. Метою проведеного дослідження було визначення особливостей кардіологічної реабілітації пацієнтів після кардіохірургічних втручань та оцінка ефективності багатокомпонентних індивідуалізованих програм кардіологічної реабілітації. Дослідження проводилося на базі нещодавно відкритого відділення реабілітації та планової кардіології Комунального підприємства «Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради». Дослідження проводилось серед хворих після перенесеного аортокоронарного шунтування та протезування клапанів. При проведенні реабілітаційних заходів у пацієнтів після кардіохірургічних втручань актуальним є визначення рівня реабілітаційного потенціалу, що дає можливість підібрати оптимальний темп та обсяг реабілітаційних заходів, базуючись на індивідуальних показниках пацієнтів. Впровадження багатокомпонентних, індивідуалізованих щодо рівня реабілітаційного потенціалу, програм кардіологічної реабілітації у пацієнтів після проведених кардіохірургічних втручань достовірно дозволяє скоротити терміни перебування пацієнтів на стаціонарному етапі реабілітації та прискорити темпи розширення рухового режиму, а також сприяє більш високому рівню якості життя порівняно з пацієнтами після кардіохірургічних втручань, що реабілітовані за стандартними методиками. Рекомендованим є ранній початок реабілітаційних заходів у кардіохірургічних пацієнтів, зважаючи на ліпше відновлення втрачених функцій. Використання проби з 6-ти хвилинною ходьбою на початку та по завершенню стаціонарного етапу кардіологічної реабілітації пацієнтів після проведених кардіохірургічних втручань дозволяє проводити оцінку ефективності реабілітаційних заходів.Cardiovascular diseases are still ranking the leading position among the commonest disabling diseases and the causes of mortality. The increase in the number of cardiac surgical operations performed requires the development of effective rehabilitation measures. Due to the patient’s individual characteristics, there is a need to develop and test rehabilitation programs for patients who have undergone coronary artery bypass grafting (CABG), or valve prosthetics. The aim of the study is to determine the principal features of cardiac rehabilitation for patients after cardiac surgery and to evaluate the effectiveness of multicomponent individualized cardiac rehabilitation programs. The study was conducted at the recently opened Department of Rehabilitation and Planned Cardiology of the Poltava Regional Clinical Medical Cardiovascular Center. The study involved patients, who underwent coronary artery bypass grafting and valve prosthetics. Effective rehabilitation for patients after cardiac surgery requires determining the level of their rehabilitation potential that enables to choose the optimal pace and scope of rehabilitation measures, based on individual indicators of patients. The implementation of multicomponent cardiac rehabilitation programs with an individualized approach based on rehabilitation potential in patients after cardiac surgery significantly reduces the length of hospital staying, promotes the widening in the range of motor modes; as well as contributes to improvement of the quality of life compared to the patients after cardiac surgery who received standard rehabilitation program. Early start of rehabilitation measures in patients after surgical operations also enhances better recovery of lost functions. The 6-minute walk test at the beginning and the end of the inpatient stage treatment enables to estimate the efficiency of rehabilitation measures.