Оцінка особливостей мікроциркуляторного русла сітківки після регматогенного відшарування

Abstract

Актуальність. На сьогоднішній день, не дивлячись на вдосконалення технології хірургічного методу лікування відшарування сітківки, ризик зниження зору залишається на високому рівні. Точна оцінка змін мікроциркуляторного русла макулярної області за допомогою оптичної когерентної томографії-ангіографії допоможе більш точно прогнозувати відновлення зору у пацієнтів, що є актуальною задачею сучасної офтальмології. Мета. Проаналізувати зміни мікроциркуляторного русла сітківки після успішної вітректомії з приводу регматогенного відшарування сітківки без та з відшаруванням макулярної зони й оцінити їх вплив на післяопераційні зорові функції. Матеріали і методи дослідження. Під спостереженням перебували 89 пацієнтів до групи з регматогенним відшаруванням сітківки без відшарування макули увійшло 47 пацієнтів і 42 пацієнта з регматогенним відшаруванням сітківки з відшаруванням макули. За допомогою оптичної когерентної томографії-ангіографії вивчали параметри міроциркуляторного русла сітківки у пізніх післяопераційних термінах (18 місяців). Всім пацієнтам була виконана закрита субтотальна вітректомія , ендолазеркоагуляцію сітківки з тампонадою вітреальної порожнини газо-повітряною сумішшю октафторпропану (C3F8). Результати. При проведенні кореляційного аналізу між даними ІІ групи у терміні 18 місяців було виявлено кореляцію між найкраще корегована гострота зору та щільністю глибокого капілярного сплетіння (r = 0,69, p = 0,023) та між найкраще корегована гострота зору та площею фовеальної аваскулярної зони (r = 0,24, p = 0,013). Висновки. Відновлення мікроциркуляторного русла відбувається і в пізніх післяопераційних термінах у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки з відшаруванням макули. Показники оптичної когерентної томографії-ангіографії (щільность глибокого капілярного сплетення та площа фовеальної аваскулярної зони) є факторами, які впливають на зорові функції після операції з приводу регматогенного відшарування сітківки.

Introduction. Despite advancements in surgical techniques for treating retinal detachment, the risk of vision loss remains significant. Accurate assessment of changes in the macular microvascuature using optical coherence tomography-angiography (OCT-A) can improve predictions for recovery of vision in patients, making this a critical area of focus in modern ophthalmology. Purpose: to analyze changes in the retinal microvasculature following successful vitrectomy for rhegmatogenous retinal detachment (RRD), both with and without macular detachment, and to evaluate their impact on postoperative visual function. Materials and methods. A total of 89 patients were studied. Group I consisted of 47 patients with RRD without macular detachment, while Group II included 42 patients with RRD with macular detachment. Retinal microvasculature parameters were assessed in the late postoperative period (18 months) using OCT-A. All patients underwent closed subtotal vitrectomy, retinal endolaser coagulation, and vitreous tamponade with an octafluoropropane (C3F8) gas-air mixture. Results. In Group II, correlation analysis at 18 months revealed a significant relationship between the density of the deep capillary plexus and best-corrected visual acuity (BCVA) (r = 0.69, p = 0.023). Additionally, a correlation was observed between BCVA and the area of the foveal avascular zone (FAZ) (r = 0.24, p = 0.013). Conclusions. Restoration of the retinal microvasculature continues into the late postoperative period in patients with RRD involving macular detachment. OCT-A parameters, specifically deep capillary plexus density and FAZ area, are significant factors influencing visual function following surgery for RRD.