Сучасні діагностичні підходи до проблеми синдрома «сухого ока» у хворих на цукровий діабет

Abstract

Актуальність проблеми. Сльоза має складний, багатокомпонентний біохімічний склад і є індикатором порушення обмінних процесів при різних патологічних станах органа зору, в тому числі і при цукровому діабету (ЦД). Наукова новизна роботи. Встановлені специфічні розбіжності кристалоутворення фації сльози у хворих з синдромом «сухого ока» (ССО) на фоні ЦД І та ІІ типів. Мета. Оцінити інформативність кристалографії нативної сльози у хворих з синдром «сухого ока» на фоні цукрового діабету. Методи досліджень. Обстежено 120 пацієнтів (240 очей) віком від 18 до 66 років, у яких було діагностовано ЦД та 30 пацієнтів (60 очей) контрольної групи. Залежно від типу ЦД та рівня лабораторних показників (ЛП) вони були поділені на чотири групи. Всім пацієнтам проводились: візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, проба Ширмера, проба Норна, тест LIPCOF, кристалографія слізної рідини та клінічні аналізи. Результати досліджень. Дослідженням встановлено, ССО зустрічався у 73% обстежених з ЦД (88 пацієнтів). У хворих I гр. спостереження з глікемією натще (ГН) – 8,1±0,9 ммоль/л; HbA1c – 6,98±0,1%; С-пептид – 0,28±0,02 ммоль/л на кристалограмах візуалізувалися в 83% (25 пацієнтів) – дрібні точкові вкраплення в аморфній зоні фації сльози. У хворих ІІ гр. спостереження з ГН – 10,2±0,4 ммоль/л; HbA1c – 8,44±0,2%; С-пептид – 0,16±0,03 ммоль/л на кристалограмах у 87% (26 пацієнтів) наявний феномен кристалізації в аморфній зоні фації сльози. У хворих ІІІ гр. спостереження з ГН – 7,7±0,8 ммоль/л; HbA1c – 6,34±0,3%, С-пептид – 0,42±0,07 ммоль/л на кристалограмах у 70% (21 пацієнта) був наявний бурий колір перехідного ланцюжка. У хворих ІV гр. спостереження з ГН – 9,6±0,6 ммоль/л; HbA1c – 7,74±0,3%; С-пептид – 0,74±0,03 ммоль/л на кристалограмах у 70% (21 пацієнта) була відсутня крайова аморфна зона в фації сльози. Висновки. У кристалограмах хворих на цукровий діабет І та ІІ типів наявні специфічні розбіжності кристалоутворення в периферичній, проміжній та центральній зонах фації сльози, ступінь вираженості яких має пряму кореляцію з рівнем лабораторних показників.