Dziecko w sytuacji straty bliskiej osoby - analiza indywidualnego przypadku wkontekście traumy i żałoby

Abstract

Мета статті полягає в дослідженні індивідуальної історії життя хлопчика у зв'язку з втратою близької людини. Для досягнення мети у пропонованій розвідці використано автобіографічне оповідальне інтерв'ю. У статті завдяки аналізу результатів оповідання дана відповідь на проблему дослідження: Які прояви травми та перебіг процесу жалоби в обстежуваної дитини в контексті переживання смерті сестри? Виявляється, що хлопчик дуже переживав смерть старшої сестри, цей досвід украй негативно позначився на його емоційному стані, але завдяки тісному емоційному зв'язку з матір'ю та завдяки її підтримці він успішно пережив цю трагедію. Історія дитини, подана у дослідженні, свідчить про гостру необхідність вирішення танатологічних питань у педагогіці та освітній практиці щодо адекватного реагування, надання всебічної підтримки і супроводу дитини в екстремальній ситуації, зокрема, у разі смерті близької людини. У висновках зазначається, що надання допомоги в проходженні складного й індивідуального процесу скорботи є необхідною умовою для того, щоб дитина закрила її та адаптувалася до життя після втрати. Celem rozważań podjętych w artykule jest przedstawienie indywidualnej historii życia chłopca w związku ze stratą bliskiej osoby. Do realizacji tego celu w badaniu własnym posłużono się autobiograficznym wywiadem narracyjnym. W artykule dzięki analizie wyników narracji, udzielono odpowiedzi na problem badawczy: Jakie są przejawy traumy i przebieg procesu żałoby u badanego dziecka w kontekście doświadczenia śmierci siostry? Okazuje się, że chłopiec bardzo przeżył śmierć starszej siostry, doświadczenie to dotkliwie rzutowało na jego stan emocjonalny, jednak dzięki bliskiej więzi emocjonalnej z matką i wsparciem z jej strony, poprawnie przeszedł i zakończył proces żałoby. Zaprezentowana w opracowaniu historia dziecka wskazuje na palącą potrzebę podejmowania w pedagogice problematyki tanatologicznej, zaś w praktyce edukacyjnej prawidłowego reagowania, służenia wielowymiarowym wsparciem, a przede wszystkim towarzyszenia dziecku w sytuacji skrajnej, to jest śmierci bliskiej osoby. Udzielenie pomocy w przejściu złożonego i indywidualnego procesu żałoby, jest niezbędnym warunkiem zamknięcia jej przez dziecko i jego adaptacji do życia po stracie.