Rhythm control in patients with bradyasystolic atrial fibrillation

Abstract

Atrial fibrillation is the most common cardiac arrhythmia associated with thromboembolism, heart failure, depression, deterioration of quality of life, and reduced physical endurance. The rhythm control strategy is considered optimal in its treatment but is not always achievable. Right ventricular endocardial pacing is recommended for patients with bradycardic atrial fibrillation and preserved ejection fraction but can cause ventricular dyssynchrony. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of implanting a dual-chamber pacemaker as an alternative method for sinus rhythm control in patients with long-standing bradysystolic atrial fibrillation and preserved ejection fraction, compared with single-chamber right ventricular pacing. Diastolic function, left atrial volume index, exercise tolerance, and quality of life were studied. Dual-chamber pacing is effective in rhythm control, and the severity of symptoms is reduced. Compared with single-chamber right ventricular pacing, there were decreased left atrial volume, tricuspid regurgitation rate, natriuretic peptide levels, increased exercise tolerance, improved quality of life indices, and reduced anxiety and depression. Key words: atrial fibrillation, heartФібриляція передсердь є найпоширенішою серцевою аритмією яка асоціюється з тромбоемболіями, серцевою недостатністю, депресією, погіршенням якості життя та фізичної витривалості. Стратегію збереження синусового ритма вважають оптимальною у її лікуванні, але не завжди досяжною. У пацієнтів з брадисистолічною формою фібриляції передсердь та збереженою фракцією викиду показана правошлуночкова стимуляція яка може сприяти розвитку шлуночкової диссинхронії. Метою дослідження було оцінити ефективність імплантації двокамерного електрокардіостимулятора як альтернативного методу контролю синусового ритму у пацієнтів з тривало персистуючою брадисистолічною фібриляцію передсердь, збереженою фракцією викиду у порівнянні з однокамерною правошлуночковою стимуляцією. Досліджували показники діастолічної функції, індекс об'єму лівого передсердя, толерантність до фізичного навантаження, якість життя. Двокамерна стимуляція ефективна у контролі ритму та зменшенні тяжкості симптомів. У порівнянні з однокамерною стимуляцією правого шлуночка визначено зменшення об’єму лівого передсердя, швидкості трикуспідальної регургітації, натрійуретичного пептиду, зростання толерантності до фізичного навантаження показників якості життя, зниження тривоги та депресії.