Кореляційні взаємозв’язки між вмістом піровиноградної кислоти в крові та легенях при опіковій хворобі в стадію опікового шоку

Abstract

надзвичайно актуальною і до кінця недостатньо розробленою в наш час медичною проблемою є патогенез і лікування опікової хвороби. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) опіки займають третє місце в структурі загального травматизму. При опіковій хворобі летальність становить 77-98%. Більша частина постраждалих гине в період опікового шоку. Обмін головних мономерів живих систем, тобто амінокислот, моносахаридів, жирних кислот тісно взаємопов’язаний між собою. Універсальні (ключові) метаболіти, такі як піруват та ацетил-КоА. є загальною ланкою на шляхах розпаду або синтезу мономерів. Піруват окислюється в мітохондріях, куди потрапляє із цитоплазми. Цінність пірувата, як субстрату окислення, полягає не тільки в тому, що він є джерелом водню, але і ацетил-КоА, який можна віднести до основних продуцентів водню в мітохондріях. Мета роботи: дослідити кореляційні взаємозв’язки між вмістом піровиноградної кислоти (ПВК) в крові та легенях при опіковій хворобі (ОХ) в стадію опікового шоку.