Epigenetic effects of heavy metals of the environmental by the example of cadmium

Abstract

A review of current research shows the role of noncoding micro-RNAs (miRNAs) of the epigenome in biological processes such as early cell growth, proliferation, differentiation, development, ageing, and apoptosis under environmental factors. Changes in miRNA expression levels depend on the cells' exposure to the toxicant. For example, the expression of miRNA-146a decreases after exposure to Cd but increases after exposure to aluminium. Some of the main epigenetic mechanisms involved in Cd-induced stress responses are described. Current data on epigenetic modifications' role in Cd tolerance development are summarized. They can be used in plant breeding and molecular research to improve resistance to Cd-induced stress. A key direction in this field of epigenetics is understanding the functional significance of changes that occur during embryogenesis to form normal developmental trajectories in adult phenotypes. The facts of how environmental signals trigger the remodelling of embryonic epigenetic configurations, and phenotype changes that can be inherited over several generations are demonstrated. The effect of Cd on miRNA expression in placental samples was evaluated to better characterise intrauterine disorders. In humans, environmental factors, including heavy metals, organic pollutants, and drugs, adversely affect the function of miRNAs in the placenta. Specific miRNAs against the background of oxidative stress are identified as potential biomarkers in human malignant tumours, expanding their potential as therapeutic targets.

В огляді сучасних досліджень показана роль некодуючих мікро-РНК (міРНК) епігеному у біологічних процесах, таких як раннє зростання клітин, проліферація, диференціювання, розвиток, старіння та апоптоз при дії факторів довкілля. Зміни рівнів експресії міРНК залежить від токсиканту, якому піддаються клітини. Наприклад, експресія міРНК-146a знижується після дії Cd, але збільшується після дії алюмінію. Описано деякі з основних епігенетичних механізмів, що беруть участь у стресових реакціях, викликаних Cd. Підсумовані сучасні дані про роль епігенетичних модифікацій, яку вони відіграють у розвитку толерантності до Cd і можуть бути використані в селекції рослин та молекулярних дослідженнях для покращення стійкості до Cd-індукованого стресу. Ключовим напрямом у цій галузі епігенетики є розуміння функціональної значущості змін, що виникають під час ембріогенезу для формування нормальних траєкторій розвитку у дорослих фенотипів. Продемонстровано факти того, як сигнали довкілля запускають ремоделювання ембріональних епігенетичних конфігурацій та зміни фенотипу, які можуть успадковуватися протягом кількох поколінь.. Щоб краще охарактеризувати внутрішньоутробні порушення, оцінювали вплив Cd на експресію міРНК у зразках плаценти. У людини фактори навколишнього середовища, включаючи важкі метали, органічні забруднювачі та ліки, негативно впливають на функцію міРНК у плаценті. Специфічні міРНК на тлі окисного стресу ідентифікуються як потенційні біомаркери при злоякісних пухлинах людини, що розширює можливості їх застосування як терапевтичні мішені.