Експериментальне обґрунтування місцевого застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату при запальних захворюваннях

Abstract

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і розв’язання наукового завдання, що полягає в з’ясуванні можливості місцевого застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату (ЕМГПС) для лікування ушкоджень і захворювань шкіри з оксидативно-запальними механізмами патогенезу. Для досягнення мети роботи було проведено експерименти in silico, in vitro та in vivo на 134 статевозрілих щурах-самцях Вістар, у яких використано наступні методи дослідження: фармакологічні (моделювання експериментальної патології та її фармакокорекція in vivo), фармацевтичні (розробка складу гелю ЕМГПС, лабораторної технології його приготування, вивчення вивільнення активної речовини), комп’ютерного прогнозування, мікробіологічні (визначення мінімальної інгібувальної концентрації (МІК), визначення чутливості мікроорганізмів та кількості колонієутворюючих одиниць (КУО), біохімічні (визначення показників пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), активності антиоксидантних ферментів, вмісту гідроксипроліну та глікозаміногліканів (ГАГ) як біомаркерів позаклітинного матриксу), морфологічні (визначення відновлення волосяного покриву, тяжкості псоріазоподібного дерматиту та площі рани, гістологічне дослідження і гістоморфометрія), статистичні (однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA з апостеріорним тестом Тьюкі, тест КраскелаУолеса).

The dissertation presents a theoretical generalization and solution to the scientific task, which consists in clarifying the possibility of topical application of ethylmethylhydroxypyridine succinate (EMHPS) for the treatment of skin injuries and diseases with oxidative-inflammatory mechanisms of pathogenesis.