Переваги міофункціональної терапії в ортодонтичному лікуванні пацієнтів із скупченістю зубів

Abstract

Ортодонтичне лікування цілком залежить від умов росту лиця і щелеп пацієнта, що у свою чергу є результатом поєднаного впливу генетичних і епігенетичних факторів. Термін "скупченість зубів", який став повсякденним у практичній роботі лікарів-ортодонтів та науковців і чітко відображає множинні порушення положення багатьох зубів фронтальної групи, вперше знаходимо у вітчизняній морфо-функціональній класифікації зубо-щелепних аномалій (ЗША) Бетельмана А.І. (1956). Бетельман А.І. характеризує скупченість зубів як 9 вид аномалій окремих зубів. За даними більшості дослідників, пусковим механізмом виникнення скупченості зубів є недостатність місця у зубному ряді та загальне недорозвинення альвеолярного відростка щелепи.