Ways of solving the problem of choledocholithiasis in patients with pathology of parapapillary zone and common bile duct

Abstract

The paper presents an analysis of the results of endoscopic treatment of choledocholithiasis in clinically severe cases. A retrospective and prospective analysis of the treatment of 161 patients with choledocholithiasis was conducted. Endoscopic papillosphincterotomy, mechanical lithotripsy, nasobiliary drainage and transpapillary stenting were performed to restore the bile passage and rehabilitate the extrahepatic bile ducts. Then we carry out a comparison of the efficiency of endoscopic lithoextraction in two groups of patients. The 1-st group – patients with large calculi of the common bile duct and normal anatomy of the parapapillary zone and choledochus, the 2-nd group – patients with choledocholithiasis and complicated anatomy – diverticuls of the parapapillary zone, stenosis or strictures of the extrahepatic bile ducts. Endoscopic papillosphincterotomy was performed in 151 patients. In 44 patients with diverticula of the large duodenal papilla, stones were removed by standard lithoextractors, in other 107 cases – mechanical lithotriptor was used. Stones were successfully removed in 98 patients. Lithotripsy was unsuccessful in 7 patients of 1-st group and in 2 patients of 2-nd group, and the reliability of lithotripsy did not differ in both groups. Endoscopic manipulations were equally effective in both groups.В роботі представлений аналіз результатів ендоскопічного лікування холедохолітіазу в клінічно важких випадках. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз лікування 161 пацієнта із холедохолітіазом. Для відновлення пасажу жовчі і санації позапечінкових жовчних шляхів виконували ендоскопічну папілосфінктеротомію, механічну літотрипсію, назобіліарне дренування і транспапілярне стентування. Проведено порівняння ефективності ендоскопічної літоекстракції у двох групах пацієнтів. 1-ша група – пацієнти із великими конкрементами загальної жовчної протоки та нормальної анатомією парапапілярної зони та холедоха, 2-га група – пацієнти із холедохолітіазом та дивертикулами парапапілярної зони, стенозами чи стриктурами позапечінкових жовчних шляхів. Ендоскопічна папілосфінктеротомія виконувалась 151 пацієнту. У 44 пацієнтів із дивертикулами ділянки великого дуоденального сосочка камені були видалені стандартними літоекстракторами, в інших 107 випадках застосовувався механічний літотриптор. Камені були успішно видалені у 98 пацієнтів. Літотрипсія була безуспішною у 7-ми пацієнтів 1-ї групи та у 2-х пацієнтів 2-ї групи, при цьому достовірність літотрипсії не відрізнялась в обох групах. Ендоскопічні маніпуляції були ефективні однаково в обох групах.