Remodeling of the urinary bladder due to benign prostatic hyperplasia

Abstract

According to the current protocols, treatment tactics in patients with benign prostatic hyperplasia is based on the activity of lower urinary tract symptoms, urodynamic parameters, and post void residual urine. At the same time, morphological changes in the detrusor remain without attention. The article presents data of the research the features of urinary bladder remodeling in patients with benign prostatic hyperplasia due to a long-term infravesical obstruction. 70 patients with benign prostatic hyperplasia in the stage of compensation, subcompensation and decompensation of the bladder were examined. According to the indications, the patients underwent prostatectomy, a biopsy of the anterior wall of the urinary bladder was taken. The study of morphological changes allows distinguishing three stages of urinary bladder remodeling in patients with benign prostatic hyperplasia: compensation, subcompensation and decompensation. As a result of prolonged infravesical obstruction in patients with benign prostatic hyperplasia, reverse, then irreversible morphological changes in the detrusor occur with the formation of urinary bladder rigidity. Substantiation of indications for surgical treatment in patients with benign prostatic hyperplasia, taking into account the morphological changes in the urinary bladder, makes it possible to prevent urinary bladder decompensation and related complications. Key words: benign prostatic hyperplasia, morphology, urinary bladder, remodeling.базується на активності симптомів нижніх сечових шляхів, показниках уродинаміки та наявності залишкової сечі. При цьому морфологічні зміни в детрузорі залишаються без уваги. У статті наведено дані дослідження особливостей ремоделювання сечового міхура у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози внаслідок тривалої інфравезикальної обструкції. Обстежено 70 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози в стадії компенсації, субкомпенсації та декомпенсації сечового міхура. За показаннями хворим виконано простатектомію та взято біопсію передньої стінки сечового міхура. Вивчення морфологічних змін дає змогу виділити три стадії ремоделювання сечового міхура у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози: компенсацію, субкомпенсацію та декомпенсацію. Внаслідок тривалої інфравезикальної обструкції у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози відбуваються зворотні, а потім і незворотні морфологічні зміни в детрузорі з формуванням ригідності сечового міхура. Обґрунтування показань до хірургічного лікування у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з урахуванням морфологічних змін сечового міхура дає змогу запобігти декомпенсації сечового міхура та супутніх ускладнень.