Медична реабілітація пацієнта з неконтрольованою бронхіальною астмою: 10 років спостереження

Abstract

Бронхіальна астма (БА) належить до групи найбільш поширених неінфекційних захворювань, що зустрічається від 1 до 18 % населення окремих країн світу [8]. В Україні поширеність БА складає ≥ 10,1 % [14], а рівень захворюваності становить 10 514 на кожні 100 тис. дорослого населення [3]. Серед хворих на БА частка пацієнтів з тяжким та неконтрольованим перебігом може дорівнювати 10 % [10]. Вартість їхнього лікування сягає 60 % від усіх витрат, пов’язаних з астмою [6], а за показниками економічних збитків наближається або перевищує рівень видатків на пацієнтів з цукровим діабетом, цирозом печінки, шизофренією та хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) [5, 6]. Фенотип неконтрольованої БА, обтяженої постійною бронхіальною обструкцією [4], вимагає значнішого обсягу ресурсів охорони здоров’я порівняно з лікуванням інших категорій хворих на астму [1, 11]. Ефективно лікувати пацієнта з неконтрольованою або важкою астмою можна за умови організації комплексної пульмонологічної допомоги на амбулаторному етапі. При цьому комплексність досягається шляхом поєднання адекватної фармакологічної та немедикаментозної підтримки і цілком відповідає сучасному розумінню широких можливостей медичної реабілітації [15]. Її обов’язковим компонентом, в даному разі, має стати легенева реабілітація, що в свою чергу, позитивно впливає на функціональні можливості, психоемоційний стан та якість життя пацієнта з БА, зменшуючи прояв симптомів астми [15]. Окремо слід зазначити, що помірна фізична активність при астмі може суттєво зменшувати частоту загострень, особливо у жінок старшого віку [7]. Представлений нижче клінічний випадок наочно ілюструє значні можливості застосування реабілітаційних технологій у пацієнтів з неконтрольованою астмою, навіть за мінімального матеріально-технічного забезпечення та обмеженихресурсів охорони здоров’я; Бронхиальная астма (БА) принадлежит к группе наиболее распространенных неинфекционных заболеваний, которое встречается от 1 до 18 % населения отдельных стран. Среди больных БА доля пациентов с неконтролируемым течением может составлять около 10 %. Стоимость их лечения достигает 60 % от всех затрат, ассоциированных с астмой. Фенотип неконтролируемой БА с постоянной бронхиальной обструкцией требует больше ресурсов системы здравоохранения в сравнении с таковым у других категорий больных с астмой. Эффективно лечить пациента с неконтролируемой или тяжелой астмой можно при условии организации комплексной пульмонологической помощи на амбулаторном этапе. При этом комплексность реализуется путем комбинации адекватной фармакологической и немедикаментозной поддержки, а также полностью совпадает с возможностями современной медицинской реабилитации. Представленный клинический случай наглядно иллюстрирует значительные возможности применения реабилитационных технологий у пациентов с неконтролируемой астмой, даже при минимальном материально-техническом обеспечении и ограниченных ресурсах системы здравоохранения; Bronchial asthma (BA) belongs to the group of the most common non-infectious diseases, which occurs in 1 to 18 % of population in different countries. Among patients with BA, the proportion of ones with uncontrolled course may be about 10 %. The cost of their treatment reaches 60 % of all expenses associated with asthma. The phenotype of uncontrolled asthma with permanent bronchial obstruction requires more health protection resources compared to those for other categories of patients with asthma. It is possible to effectively treat a patient with uncontrolled or severe asthma, if the provision of comprehensive pulmonary care at the outpatient stage is organized. At the same time, the effect of complexity is achieved by combining adequate pharmacological and non-pharmacological support, using all the possibilities of modern medical rehabilitation. The presented clinical case clearly illustrates the wide circle of opportunities for the rehabilitation technologies use in patients with uncontrolled asthma, even with minimal material and technical support and limited resources of the health care system.