Особливості становлення топографії шийної фасції і клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини

Ескіз недоступний

Дата

2020

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Полтавський державний медичний університет

Анотація

З’ясування особливостей будови і топографо-анатомічних взаємовідношень фасцій, м’язів, судинно-нервових утворень, клітковинних просторів та органів різних ділянок тіла людини вимагає застосування відповідного комплексу методів морфологічного дослідження. Слід зазначити, що поверхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки шийної фасції утворюються залежно від походження і морфогенезу відповідних груп м’язів шиї. Одержання даних щодо становлення будови і топографії шийної фасції та міжфасціальних клітковинних просторів передньої і бічних ділянок шиї упродовж плодового періоду онтогенезу людини є актуальним напрямком розвитку фетальної анатомії та хірургії і можуть бути використані для співставлення у віковому аспекті. Метою дослідження було з’ясування особливостей становлення топографії шийної фасцій та міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини 4-10 місяців. Дослідження проведено на 75 плодах людини 4-10 місяців 81,0-375,0 мм тім’яно-куприкової довжини без зовнішніх ознак анатомічних відхилень чи аномалій розвитку шийної ділянки за допомогою макромікроскопічного препарування органів і структур передньої та бічних ділянок шиї, виготовлення топографо-анатомічних зрізів шиї на різних рівнях. Під час макромікроскопічного препарування шийної ділянки у плодів людини 4-7 місяців виділяються тонкі, напівпрозорі пластинки шийної фасції: поверхнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плодів 8-10 місяців у передній ділянці шиї пластинки шийної фасції чітко виражені, блискучі та простежуються на всьому протязі. Підшкірна, або поверхнева, та внутрішньошийна фасції не є власними фасціями шиї і без чітких меж переходять у суміжні ділянки. У плодовому періоді онтогенезу людини відбувається формування міжфасціальних клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї: надгруднинного, переднутрощевого, позаднутрощевого, передддрабинчастого, міждрабинчастого клітковинних просторів та піхви судинно-нервових пучків шиї. Упродовж плодового періоду онтогенезу людини спостерігається виражена варіація ступеня розвитку та розміщення пластинок шийної фасції.
Выяснение особенностей строения и топографо-анатомических взаимоотношений фасций, мышц, сосудисто-нервных образований, клетчаточных пространств и органов различных участков тела человека требует применения соответствующего комплекса методов морфологического исследования. Следует отметить, что поверхностная, предтрахеальная и предпозвоночная пластинки фасции шеи образуются в зависимости от происхождения и морфогенеза соответствующих групп мышц шеи. Получение данных о становлении строения и топографии фасции шеи и межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи в течение плодного периода онтогенеза человека является актуальным направлением развития фетальной анатомии и хирургии и может быть использовано для сопоставления в возрастном аспекте. Целью исследования было выяснение особенностей становления топографии фасции шеи и межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи у плодов человека 4-10 месяцев. Исследование проведено на 75 плодах человека 4-10 месяцев 81,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины без внешних признаков анатомических отклонений или аномалий развития области шеи с помощью макромикроскопического препарирования органов и структур передней и латеральных областей шеи, изготовления топографо-анатомических срезов шеи на разных уровнях. Препараты плодов массой более 500,0 г изучали непосредственно в Черновицком областном детском патологоанатомическом бюро согласно договору о сотрудничестве. Для исследования также использованы препараты плодов из музея кафедры анатомии человека имени Н.Г. Туркевича ВГУУ Украины «Буковинский государственный медицинский университет». При макромикроскопическом препарировании области шеи у плодов человека 4-7 месяцев выделяются тонкие, полупрозрачные пластинки фасции шеи: поверхностная, средняя (предтрахеальная) и глубокая (предпозвоночная). У плодов 8-10 месяцев в передней области шеи пластинки фасции шеи четко выражены, блестящие и прослеживаются на всем протяжении. Подкожная, или поверхностная, и внутришейная фасции не являются собственными фасциями шеи и без четких границ переходят в смежные области. В плодном периоде онтогенеза человека происходит формирование межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи: надгрудинного, предвисцерального, позадивисцерального, предлестничного, межлестничного клетчаточных пространств и влагалища сосудисто-нервных пучков шеи. В течение плодного периода онтогенеза человека наблюдается выраженная вариация степени развития и расположения пластинок фасции шеи.
In-depth study of the peculiarities of the morphological, topographic and anatomical relationships between fascia, muscles, vessels, nerves, cellular spaces and organs of other parts of the human body requires applying an appropriate methodology of morphological research. According to some researchers, the superficial, pretracheal, and prevertebral plates of the cervical fascia develop depending on the origin and morphogenesis of the respective groups of neck muscles. Obtaining data on the development of topographic morphology of the cervical fascia and interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck during the fetal period of human ontogenesis is an important area of fetal anatomy and surgery and can be used for age comparison. The purpose of the study was to clarify the peculiarities of the development of the topographic morphology in the cervical fascia and interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck in human fetuses of 4-10 months of gestation. The study was performed on 75 human fetuses of 81.0-375.0 mm parietal coccygeal length without external signs of anatomical abnormalities or developmental anomalies of the cervical region by preparing microscopic slides of organs and structures of the anterior and lateral areas of the neck. The samples taken from fetuses weighing more than 500.0 g were investigated directly at the Chernivtsi Regional Paediatric Pathological Bureau according to the association agreement. The material was also taken from the M.G. Turkevich Museum of the Human Anatomy Department, Bukovinian State Medical University. The macroscopic and microscopic investigation of the cervical region in human fetuses of 4-7 months revealed thin, semitranslucent plates of the cervical fascia: superficial, middle (pretracheal) and deep (prevertebral). In fetuses of 8-10 months in the anterior area of the neck, the plates of the cervical fascia were clearly seen and shiny. Subcutaneous, or superficial, and intracervical fascias were fascias propria of the neck, and having no clear boundaries passed into adjacent areas. In the fetal period of human ontogenesis the interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck develop including suprapectoral, anterovisceral, extravisceral, antescalenous, interscalenous cellular spaces and sheath of vascular-nervous bundles of the neck. During the fetal period of human ontogenesis, there is a pronounced variation in the development and location of the plates of the cervical fascia. The authors of this study state that the research and result publication have no conflicts regarding commercial or financial relations, relations with organizations and/or individuals who may have been related to the study.

Опис

Ключові слова

шийна фасція, клітковинний простір, шийна ділянка, людина, плід, cervical fascia, cellular space, cervical region, fetus, human

Бібліографічний опис

Особливості становлення топографії шийної фасції і клітковинних просторів передньої та бічних ділянок шиї у плодів людини / Л. Я. Лопушняк, Т. В. Хмара, О. Ф. Марчук [та ін.] // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2020. – Т. 20, № 2 (70). – С. 150–156.