The relationship of logopedic disorders with malocclusions
Ескіз недоступний
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Полтавський державний медичний університет
Анотація
Insufficient functioning of the speech apparatus leads to insufficient language practice in the most active period of speech
development. The experiences associated with the awareness of one's defect and the negative reaction of others to the speech defect
negatively affect the child's desire to communicate. This, in turn, affects speech development even more. Malocclusion also
adversely affect the appearance and psyche of the patient. The purpose of this study was to identify speech therapy features in
orthodontic patients with various types of malocclusion. An analysis of 536 case histories of orthodontic patients aged 5–30 years
and 104 of them with speech disorders taking into account age, gender, orthodontic diagnosis, study of speech therapy status with
statistical processing of the results was carried out. The most frequent speech therapy problems occurred with class I malocclusion
according to Angle. The second and third places in terms of the frequency of impaired function of the articulatory apparatus are
occupied by Angle II class and open bite, respectively. In patients with progenia, that is, with class III according to Angle, speech
disorders were detected much less often. The obtained data indicate that in the 21st century, logopedic disorders become an
important etiological factor in the occurrence of malocclusions. In the vast majority malocclusions are combined with complex
dyslalia, which significantly complicate orthodontic treatment and lead to the recurrence of bite anomalies.
Недостатнє функціонування мовленнєвого апарату призводить до недостатньої мовної практики у найактивніший період розвитку мовлення. Переживання, пов'язані з усвідомленням свого дефекту, і негативна реакція оточуючих на мовленнєву ваду негативно впливають на прагнення дитини до спілкування. Це, своєю чергою, ще більше позначається на мовленнєвий розвиток. Зубощелепні аномалії також несприятливо впливають на зовнішній вигляд та психіку пацієнта. Метою даного дослідження було виявити логопедичні особливості у ортодонтичних пацієнтів із різними видами зубощелепних аномалій. Проведено аналіз 536 історій хвороби ортодонтичних пацієнтів віком 5–30 років та 104 з них, які мають логопедичні порушення з урахуванням віку, статі, ортодонтичного діагнозу, вивченням логопедичного статусу зі статистичною обробкою отриманих результатів. Найчастіші логопедичні проблеми мали місце при аномаліях прикусу І класу за Енглем. Друге і третє місце за частотою порушеної функції артикуляційного апарату займають відповідно ІІ клас за Енглем і відкритий прикус. У пацієнтів з прогенією, тобто з ІІІ класом за Енглем, порушення мовлення були виявлені значно рідше. Отримані дані свідчать, що у ХХІ столітті логопедичні порушення стають вагомим етіологічним фактором у виникненнізубощелепних аномалій. У переважній більшостізубощелепні аномалії поєднуються зі складними дислаліями, які суттєво ускладнюють ортодонтичне лікування та призводять до рецидива аномалій прикусу.
Недостатнє функціонування мовленнєвого апарату призводить до недостатньої мовної практики у найактивніший період розвитку мовлення. Переживання, пов'язані з усвідомленням свого дефекту, і негативна реакція оточуючих на мовленнєву ваду негативно впливають на прагнення дитини до спілкування. Це, своєю чергою, ще більше позначається на мовленнєвий розвиток. Зубощелепні аномалії також несприятливо впливають на зовнішній вигляд та психіку пацієнта. Метою даного дослідження було виявити логопедичні особливості у ортодонтичних пацієнтів із різними видами зубощелепних аномалій. Проведено аналіз 536 історій хвороби ортодонтичних пацієнтів віком 5–30 років та 104 з них, які мають логопедичні порушення з урахуванням віку, статі, ортодонтичного діагнозу, вивченням логопедичного статусу зі статистичною обробкою отриманих результатів. Найчастіші логопедичні проблеми мали місце при аномаліях прикусу І класу за Енглем. Друге і третє місце за частотою порушеної функції артикуляційного апарату займають відповідно ІІ клас за Енглем і відкритий прикус. У пацієнтів з прогенією, тобто з ІІІ класом за Енглем, порушення мовлення були виявлені значно рідше. Отримані дані свідчать, що у ХХІ столітті логопедичні порушення стають вагомим етіологічним фактором у виникненнізубощелепних аномалій. У переважній більшостізубощелепні аномалії поєднуються зі складними дислаліями, які суттєво ускладнюють ортодонтичне лікування та призводять до рецидива аномалій прикусу.
Опис
Ключові слова
ortodontics, teeth, jaws, anomalies, patients, allolalias, ортодонтія, зубощелепні аномалії, порушення мовлення
Бібліографічний опис
The relationship of logopedic disorders with malocclusions / V. D. Kuroіedova, L. B. Halych, L. V. Halych, P. S. Korobov // Світ медицини та біології. – 2024. – № 1 (87). – С. 95–99.