Вуглеводна специфічність клітинних елементів еритробластного острівця червоного кісткового мозку у щурів при моделюванні експериментального запалення
Ескіз недоступний
Дата
2018
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Основою методу дослідження вуглеводної специфічності є застосування лектинів, що дозволяє деталізувати морфофункціональні зміни в структурних елементах у щурів в умовах експериментального запалення, за рахунок зв’язування лектинів з глюкоконьюгатами які знаходяться на поверхні клітин. Доведено, що вуглеводні залишки, на клітинних елементах еритробластного острівця, періодично змінюють інтенсивність накопичення рецепторів до того чи іншого лектину, визначають різні функції одного і того ж лектину або системи лектинів.; В основе метода исследования углеводной специфичности применяют лектины, которые позволяют детализировать морфофункциональные изменения в структурных элементах у крыс в условиях экспериментального воспаления, за счет связывания лектинов с глюкоконьюгатами которые в свою очередь находятся на поверхности клеток. Доказано, что углеводные остатки, на клеточных элементах эритробластного островка, периодически меняют интенсивность накопления рецепторов к тому или иному лектину, определяют различные функции одного и того же лектина или системы лектинов.; The purpose of the work was to determine the receptors – glycopolymers of plant origin in the cellular elements of the erythroblast islet of a red bone marrow in rats when modeling an aseptic inflammation.
Опис
Ключові слова
експериментальне запалення, еритробластний острівець, вуглеводні залишки, лектини, экспериментальное воспаление, эритробластный островок, углеводные остатки, лектины, experimental inflammation, erythroblast islet, carbohydrate residues, lectins
Бібліографічний опис
Вуглеводна специфічність клітинних елементів еритробластного острівця червоного кісткового мозку у щурів при моделюванні експериментального запалення / С. М. Білаш, Н. В. Борута, І. І. Старченко [та ін.] // Вісник проблем біології і медицини. – 2018. – Вип. 1, Т. 1 (142) – С. 261–264.