Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of parkinson disease and patients’ quality of life
Ескіз недоступний
Дата
2024
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Полтавський державний медичний університет
Анотація
Numerous motor and non-motor symptoms characterize Parkinson's disease. Modern research increasingly focuses on their relationship and role in patients' quality of life. Our study aimed to evaluate cognitive and motor impairment in different motor subtypes of PD and analyze their relationship with quality of life. The study included 64 patients with Parkinson's disease, divided according to motor subtype: group 1 - patients with PD subtype with a predominance of postural instability and gait disorders; group 2 - patients with PD subtype with a predominance of tremor or intermediate subtype. The patients were examined using the Unified Parkinson's Disease Rating Scale, the Hoehn and Yahr scale, the Montreal Cognitive Assessment Scale, and the Parkinson's Disease Quality of Life Scale. It was found that group 1 had a statistically significant higher score on the "mobility" (p=0.004) and "emotional well-being" (p=0.013) scales, indicating a greater severity of motor function impairment and psychoemotional disorders in these patients. At the same time, the score on the "stigmatization" scale was found to be higher in group 2 (p=0.049). There were no differences in the scales of "daily activity", "social support", "cognition", "communication" and "body discomfort". The total score on the PDQ-39 scale was higher in group 1 compared to group 2 (p=0.042), indicating a worse quality of life. We found a worse quality of life in patients with PIGD subtype of PD, in particular in the domains of mobility and "emotional well-being", while patients with non-PIGD subtype were characterized by a more acute perception of disease stigma, in the absence of differences in the severity of clinical symptoms and cognitive impairment.
Вступ. Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне нейродегенеративне захворювання, що характеризується численними руховими та немоторними симптомами, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів. Щоб покращити якість життя пацієнтів з ХП, важливо розуміти, чим різні домени відрізняються у пацієнтів з ХП. Мета нашого дослідження було оцінювання когнітивних та рухових порушень при різних моторних підтипах ХП та аналізування їх зв’язку із рівнем якості життя. Об’єкт і методи. У дослідження було включено 64 пацієнта з хворобою Паркінсона, яких було розподілено відповідно до моторного підтипу: група 1 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD), група 2 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням тремору або проміжним підтипом (non-PIGD). Для обстеження пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона, шкалу Хен та Яра, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій та шкалу оцінки якості життя при хворобі Паркінсона (PDQ-39). Результати. Нами не виявлено статистично значущих відмінностей за вираженістю різних доменів клінічних проявів, ускладнень леводопатерапії та когнітивних порушень у пацієнтів з різними моторним підтипами ХП. Поряд з цим пацієнти з PIGD підтипом ХП більш схильні до вищих значень стадії за Хеном та Яром. Встановлено, що у групі 1 статистично значуще вищий бал за шкалами «мобільність» (р=0,004) та «емоційне благополуччя» (р=0,013), що вказує на більшу вираженість порушень моторної функції та психоемоційних розладів у цих пацієнтів. Поряд з цим виявлено, що бал за шкалою «стигматизація» був вищим у групі 2 (р=0,049). Відмінностей за шкалами «повсякденна активність», «соціальна підтримка», «когніція», «комунікація» та «дискомфорт у тілі» не було виявлено. Загальний бал за шкалою PDQ-39 був вищим у групі 1 проти групи 2 (р=0,042), що вказує на гіршу якість життя пацієнтів. Представлено, що якість життя пацієнтів з ХП тісно пов’язана з когнітивними та руховими порушеннями. Поряд з цим продемонстровано, що навіть при співставній тяжкості клінічних проявів та когнітивних порушень фенотип PIGD асоціюється з гіршою якістю життя, що може вказувати на потенційну роль немоторних симптомів в обумовленні цього явища. Висновки. Нами встановлено гіршу якість життя пацієнтів з PIGD підтипом ХП, зокрема за доменами мобільність та емоційне благополуччя, в той час як для пацієнтів з non-PIGD підтипом було харектерним більш гостре сприйняття стигматизації захворювання, в умовах відсутності відмінностей за вираженістю клінічних симптомів та когнітивних порушень.
Вступ. Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне нейродегенеративне захворювання, що характеризується численними руховими та немоторними симптомами, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів. Щоб покращити якість життя пацієнтів з ХП, важливо розуміти, чим різні домени відрізняються у пацієнтів з ХП. Мета нашого дослідження було оцінювання когнітивних та рухових порушень при різних моторних підтипах ХП та аналізування їх зв’язку із рівнем якості життя. Об’єкт і методи. У дослідження було включено 64 пацієнта з хворобою Паркінсона, яких було розподілено відповідно до моторного підтипу: група 1 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD), група 2 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням тремору або проміжним підтипом (non-PIGD). Для обстеження пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона, шкалу Хен та Яра, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій та шкалу оцінки якості життя при хворобі Паркінсона (PDQ-39). Результати. Нами не виявлено статистично значущих відмінностей за вираженістю різних доменів клінічних проявів, ускладнень леводопатерапії та когнітивних порушень у пацієнтів з різними моторним підтипами ХП. Поряд з цим пацієнти з PIGD підтипом ХП більш схильні до вищих значень стадії за Хеном та Яром. Встановлено, що у групі 1 статистично значуще вищий бал за шкалами «мобільність» (р=0,004) та «емоційне благополуччя» (р=0,013), що вказує на більшу вираженість порушень моторної функції та психоемоційних розладів у цих пацієнтів. Поряд з цим виявлено, що бал за шкалою «стигматизація» був вищим у групі 2 (р=0,049). Відмінностей за шкалами «повсякденна активність», «соціальна підтримка», «когніція», «комунікація» та «дискомфорт у тілі» не було виявлено. Загальний бал за шкалою PDQ-39 був вищим у групі 1 проти групи 2 (р=0,042), що вказує на гіршу якість життя пацієнтів. Представлено, що якість життя пацієнтів з ХП тісно пов’язана з когнітивними та руховими порушеннями. Поряд з цим продемонстровано, що навіть при співставній тяжкості клінічних проявів та когнітивних порушень фенотип PIGD асоціюється з гіршою якістю життя, що може вказувати на потенційну роль немоторних симптомів в обумовленні цього явища. Висновки. Нами встановлено гіршу якість життя пацієнтів з PIGD підтипом ХП, зокрема за доменами мобільність та емоційне благополуччя, в той час як для пацієнтів з non-PIGD підтипом було харектерним більш гостре сприйняття стигматизації захворювання, в умовах відсутності відмінностей за вираженістю клінічних симптомів та когнітивних порушень.
Опис
Ключові слова
Parkinson disease, quality of life, cognitive impairment, postural instability, motor subtype, хвороба Паркінсона, якість життя, когнітивні розлади, моторний підтип, постуральна нестабільність
Бібліографічний опис
Shkodina A. D. Cognitive and motor impairments in different motor subtypes of parkinson disease and patients’ quality of life = Когнітивні та рухові порушення при різних моторних підтипах хвороби паркінсона і якість життя пацієнтів / A. D. Shkodina // Bulletin of problems in biology and medicine. – 2024. – Issue 1 (172). – P. 247–256.