Multimodal text: the essence, practical value and didactic potential

Abstract

The paper focuses on the multimodal text as a linguistic and visual phenomenon and a didactic tool. Multimodality is considered as one of the ways of organizing the semiotic system for creating meanings and transmitting information. Didactic multimodal text was defined as a polyfunctional verbal-semiotic formation with a didactic features and goals. The expediency of using the term multimodal text is motivated by the fact that it corresponds to the Ukrainian tradition, accurately and transparently explains the specifics of non-homogeneous linguovisual complexes and can be associated with minimal losses as a modality zone. The main features of didactic multimodal texts were identified and described. The main purpose of the educational multimodal text was outlined. In addition, the rapid growth of the influence of the processes of globalization, digitalization and the strengthening on the reform of the education system in general was pointed out. The research has examined the issue of transforming modern gadgets and smartphones into integral multifunctional attributes of all spheres of modern life, personal and educational. The didactic potential of the considered texts was described and analyzed, in particular, the provision of a concise presentation of significant amounts of information and its perception due to the rapid activation of various cognitive mechanisms that complement and diversify the verbal channel of information delivery; better memorization and deeper understanding of the material through visual, rational and emotional perception. Their current role in learning the Ukrainian language as a foreign language was pointed out. It was proven that the considered educational multimodal texts encourage students to study the topic independently and in detail, contribute to the systematic presentation of the information block, turning into an element of entertainment.У праці зосереджено увагу на мультимодальному тексті як лінгвовізуальному феномені й дидактичному засобі. Мультимодальність авторками дослідження розглянуто як один зі способів організації семіотичної системи для створення смислів і передачі інформації. Навчальний мультимодальний текст у розвідці дефіновано специфічним поліфункціональним вербально-семіотичним утворенням, якому притаманна дидактична спрямованість. Умотивовано доцільність послуговуватися терміноодиницею мультимодальний текст – як такою, що відповідає українській традиції, точно та прозоро експлікує специфіку немогогенних лінгвовізуальних комплексів. Вирізнено й описано основні ознаки дидактичних мультимодальних текстів. Окреслено провідну мету навчального мультимодального тексту. Крім цього, у статті зауважено про стрімке зростання впливу процесів глобалізації та діджиталізації на реформування системи освіти загалом. У розвідці також розглянуто питання перетворення сучасних гаджетів та смартфонів на невід’ємні мультифункціональні атрибути усіх сфер сучасного життя, зосібна й освітньої. Зауважено про їхню посутню роль у вивченні української мови як іноземної. Описано й проаналізовано дидактичний потенціал розглядуваних текстів, зокрема забезпечення стислого представлення значних обсягів інформації та її сприймання за рахунок швидкої активізації різних пізнавальних механізмів, які доповнюють й урізноманітнюють вербальний канал подачі інформації; краще запам’ятовування й глибше осмислення матеріалу через сприйняття візуальне, раціональне й емоційне. Доведено, що розглядувані навчальні мультимодальні тексти, зокрема й представлені за допомогою сучасних смартфонів, заохочують студентів до самостійного й детального вивчення теми, сприяють системній подача інформаційного блоку, перетворюючись на елемент едьютейменту.