Хоменко, Ігор ПетровичКороль, Сергій ОлександровичЛурін, Ігор АнатолійовичЧелішвілі, Анатолій ЛеонідовичСічінава, Реваз МіріановичХоменко, Игорь ПетровичКороль, Сергей АлександровичЛурин, Игорь АнатольевичЧелишвили, Анатолий ЛеонидовичСичинава, Реваз МириановичKhomenko, I. P.Korol, S. O.Lurin, I. A.Chelishvili, A. L.Sichinava, R. M.2020-03-122020-03-122019-12Наукове обґрунтування конверсії методу остеосинтезу вогнепальних переломів довгих кісток в системі медичного забезпечення Збройних Сил України / І. П. Хоменко, С. О. Король, І. А. Лурін, А. Л. Челішвілі, Р. М. Січінава // Світ медицини та біології. – 2019. – № 4 (70) – С. 177–182.ISSN 2079-8334УДК 616-001:355.5https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/12231Мета. Покращити результати лікування вогнепальних переломів довгих кісток шляхом впровадження конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній на четвертому рівні медичного забезпечення. Матеріали і методи. Масив дослідження становили 290 поранених з вогнепальними переломами довгих кісток кінцівок, які отримали ушкодження в 2014-2018 рр при проведенні антитерористичної операції / операції об’єднаних сил. Групу 1 становили 118 (40,7%) поранених з переломами кісток, яким було проведено конверсію стержневого апарату зовнішньої фіксації на внутрішній остеосинтез, групу 2 – 172 (59,3%) поранених, у яких апарат був остаточним методом лікування. Результати. При поступленні на другий рівень медичного забезпечення всім 290 пораненим була виконана первинна хірургічна обробка з подальшою стабілізацією переломів апаратом зовнішньої фіксації. У поранених в групі 1 конверсію зовнішнього остеосинтезу на внутрішній проводили досвідчені травматологи при наявності спеціального оснащення в лікувальних закладах четвертого рівня. У 9,3% поранених з вогнепальними переломами в групі 1 спостерігали ускладнення запального характеру. Цей показник достовірно не відрізнявся в порівнянні з групою 2 - 7,1% випадків. Розвиток остеомієліту зафіксовано лише у 5,6% поранених групи 1, що на 0,2% більше в порівнянні з групою 2 (рα>0,05). Аналіз ефективності використання конверсії зовнішнього остеосинтезу на внутрішній показав достовірне зниження термінів спеціалізованого травматологічного лікування на 15,3%, своєчасне зрощення переломів та зниження розвитку контрактур на 26,5% (рα<0,01). Причиною розвитку контрактур крупних суглобів у 3,7% поранених були пізні терміни конверсії остеосинтезу - 1,6±0,9 місяців з моменту поранення. В групі 1 функціональні результати визначені у 107 поранених: добрі результати спостерігали у 69 (64,5%) поранених, задовільні – у 23 (21,5%), незадовільні – у 15 (14,0%). В групі 2 (n=112) добрі функціональні результати визначено у 49 (43,7%) поранених, задовільні – у 34 (30,4%), незадовільні – у 29 (25,9%) (рα<0,05). Висновки. В системі медичного забезпечення Збройних Сил України конверсія методу остеосинтезу довгих кісток є важливим методом профілактики контрактур крупних суглобів, який дозволяє знизити їх рівень у поранених з вогнепальними переломами з 33,0% до 6,5%. Виконання конверсії остеосинтезу можливо лише після загоєння рани та відсутності місцевих та загальних ознак запалення на фоні стабілізації стану поранених, коли спостерігається компенсація функції життєво-важливих органів.ukвідновлення функції кінцівкисистема медичного забезпеченняконверсія методу остеосинтезувогнепальні переломиостеосинтез довгих кістоквосстановление функцииогнестрельные переломыконверсия методаостеосинтез костейсистема медицинского обеспеченияfunction restorationinflammatory fracturesmethod conversionhealth care systembone osteosynthesisArticleDOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-177-182