Кизименко, Олексій ОлексійовичKizimenko, O. O.Кизименко, Алексей АлексеевичЛяховський, Віталій ІвановичLiakhovskyi, V. I.Ляховский, Виталий ИвановичГородова-Андрєєва, Тамара Валер'янівнаGorodova-Andreeva, T. V.Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна2020-02-202020-02-202018Кизименко О. О. Вплив терапії від’ємним тиском на мікробне забруднення гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи / О. О. Кизименко, В. І. Ляховський, Т. В. Городова-Андрєєва // Хірургія України. – 2018. – №. 4. – С. 44–47.1818-53982521-697XУДК 616.379-008.64-06:617.586-002.3/4:- [615.835.14:616-022.7]https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/11913Мета­ роботи — вивчити швидкість та ефективність показників мікробної деконтамінації при застосуванні терапії від’ємним тиском у хворих з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи. Матеріали­і­методи. Проаналізовано 107 медичних карток стаціонарних хворих, які в 2015 — 2016 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні № 1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтава з різними формами гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи. Цукровий діабет 2 типу мали 89 (83,2 %) пацієнтів, 1 типу — 18 (16,8 %). Залежно від методу місцевого лікування пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі (n = 55) застосовували вакуумну терапію, в групі порівняння (n = 52) — стандартне лікування із використанням антисептичних лікарських засобів. Визначали кількісні та якісні показники швидкості очищення від мікробного забруднення за допомогою регулярних посівів із гнійних ран. Результати­ та обговорення. Мікробне забруднення до початку місцевого лікування в обох групах становило 105 — 107 в 1 г тканини. На 10-ту добу в пацієнтів основної групи мікробні асоціації не висівали, аеробну монофлору висіяно в 5 (9,1 %) випадках (у 3 (60,0 %) — S. epidermidis, у 2 (40,0 %) — S. аureus з мікробним числом до 103), у групі порівняння монокультуру виявлено у 18 (34,6 %) випадках, мікробні асоціації — в 14 (26,9 %). Повне очищення рани від мікробного забруднення при використанні вакуумної терапії відзначено до 10-ї доби, тоді як у пацієнтів групи порівняння — на 14-ту добу. Середня тривалість стаціонарного лікування в основній групі становила 12 діб, у групі порівняння — 17. Висновки. Доведено позитивний вплив терапії від’ємним тиском на швидкість та ефективність очищення рани від мікробного забруднення при гнійно-некротичних ускладненнях синдрому діабетичної стопи. Вакуумна терапія суттєво прискорює очищення ран, що сприяє зменшенню тривалості перебування у стаціонарі, а отже, зменшує витрати на лікування гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи.ukцукровий діабетмікробне забрудненнявакуумна терапіясиндром діабетичної стопигнійно-некротичні ускладненнясахарный диабетгнойно-некротические осложнениясиндром диабетической стопывакуумная терапиямикробное загрязнениеdiabetes mellitusmicrobial contaminationpurulent necrotic complicationsdiabetic foot syndromevacuum therapyArticlehttp://doi.org/10.3978/SU2018-4-44