Аветіков, Давид СоломоновичСоколов, Віктор МиколайовичАветиков, Давид СоломоновичСоколов, Виктор НиколаевичAvetikov, D.Sokolov, V.2018-03-222018-03-222011Аветіков Д. С. Клініко-морфологічне обгрунтування проведення тотальної та субтотальної отопластики на сучасному етапі з використанням у якості живильної судини задньої вушної артерії / Д. С. Аветіков, В. М. Соколов // Актуальні питання та проблеми розвитку стоматології на сучасному етапі. Збірник наукових праць присвячених 75-річчю проф. Рубаненка В.В. – Полтава : Тов «АСМІ», 2011. – С. 178–179.УДК 616-089.844https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/6965Задня вушна артерія в 23 випадках (90%) наших досліджень починалася самостійною гілкою від задньовнутрішньої поверхні зовнішньої сонної артерії. При двох дисекціях задня вушна артерія відходила від потиличної артерії. У одному клінічному випадку шилососкоподібна гілка була головним продовженням задньої вушної артерії з наявністю лише одній вушній артерії незначних розмірів. Це єдиний варіант ходу артерії, який складав 1,4 % усіх випадків досліджень, що зустрівся. У післяопераційному періоді, після проведення пластичних операцій, шляхом клінічних методів дослідження (тепловізорна проба, реоплатизмографія тощо) була доведена життєздатність завушного клаптя. Топографоанатомічна характеристика задньої вушної артерії і проведені клінічні проби дозволяють проводити реконструктивно-відновлювальні операції ангіосомним завушним клаптем із збереженням надійного кровопостачання усіх трансплантованих тканин в зоні розгалуження цієї артерії; Задняя ушная артерия в 23 случаях (90%) наших исследований начиналась самостоятельной ветвью от задневнутренней поверхности наружной сонной артерии. При двух диссекции задняя ушная артерия отходила от затылочной артерии. В одном клиническом случае шилососкоподибна ветвь была главным продолжением задней ушной артерии с наличием только одной ушной артерии незначительных размеров. Это единственный вариант хода артерии, который составлял 1,4% всех случаев исследований, встретился. В послеоперационном периоде, после проведения пластических операций, путем клинических методов исследования (тепловизорная проба, реоплатизмография т.д.) была доказана жизнеспособность заушного лоскута. Топографоанатомическом характеристика задней ушной артерии и проведены клинические пробы позволяют проводить реконструктивно-восстановительные операции ангиосомним заушным лоскутом с сохранением надежного кровоснабжение всех трансплантированных тканей в зоне разветвления этой артерии; Rear ear artery in 23 cases (90%) of our studies began with an independent branch from the back of the inner surface of the external carotid artery. With two disciples, the posterior ear artery departed from the occipital artery. In one clinical case, the chylose-like branch was the main continuation of the posterior ear artery with the presence of only one small artery of small size. This is the only variant of the artery, accounting for 1.4% of all cases of research. In the postoperative period, after carrying out plastic operations, by clinical methods of research (thermal imaging, reoplattismography, etc.) the viability of the periosteal flap has been proved. Topographic anatomical characteristics of the posterior aortic artery and conducted clinical trials allow reconstructive-reconstruction operations with angiosomal peruvic scrap with the preservation of reliable blood supply to all transplanted tissues in the branching region of this artery.ukтотальна та субтотальна отопластикапластична хірургіящелепно-лицьова ділянкатотальная и субтотальная отопластикапластическая хирургиячелюстно-лицевая областьtotal and subtotal otoplastyplastic surgerymaxillofacial areaArticle