Ткаченко, Олена ВікторівнаЦоба, О. П.2023-01-302023-01-302004Цоба О. П. Психофізіологія страху / О. П. Цоба ; науковий керівник : О. В. Ткаченко // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини : тези доп. 60-ї підсумкової студентської наук. конф. м. Полтава, 20 квітня 2004 р. – Полтава, 2004. – С. 78–79.https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19903Страх - це емоційний стан, що відображає захисну біологічну реакцію людини або тварини при переживанні ними реальної або удаваної небезпеки для їхнього здоров'я та благополуччя (К.Э.Изард, 2003). Він може бути викликаний як фізичною, так і психологічною загрозою. Для людини як біологічної істоти виникнення страху не тільки доцільне, а й корисне. Однак для людини як для соціальної істоти страх нерідко стає переважанням для досягнення поставленої мети. Страх - це емоція, про яку більшість людей думають з жахом, тому що не розуміють його позитивної ролі. Страх виконує ряд важливих функцій у житті живої істоти: він захищає нас від небезпеки, понукає враховувати мож ливий ризик, що є дуже корисним для адаптації, і в кінці кінців сприяє благополуччю і щастю індивіда; соціальна функція страху полягає у тому, що він понукає істоту шукати допомогу (що може виражатися у окремої людини чи тварини, в колективі і навіть у окремо взятої нації тощо). Поки страх не виходить за межи розумного і відповідає потребам ситуації, у ньому немає нічого жахливого. Передчуття страху може стати імпульсом для зміцнювання “Я”, може понукати індивіда до самовдосконалення з метою зниження власної уразливості.ukпсихофізіологія страхустрахемоціїартеріальний тискПсихофізіологія страхуThesis