Рудь, Марія ВолодимирівнаСтецук, Євген ВалерійовичВільхова, Олена ВікторівнаВолошина, Олена Валеріївна2024-12-112024-12-112024-10Динаміка зміни експресії СD 68+ та СD 163+ макрофагів печінки на тлі тривалого пригнічення синтезу лютеїнізуючого гормону у щурів в експерименті / М. В. Рудь, Є. В. Стецук, О. В. Вільхова, О. В. Волошина // Сучасні проблеми вивчення медико-екологічних аспектів здоров’я людини : збірка тез та статей наук.-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю, м. Полтава 30-31 жовтня 2024 р. – Полтава, 2024. – С. 146–147.https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/25449Печінка in vivo має найбільший відсоток макрофагів серед паренхіматозних органів. Макрофаги печінки можна умовно поділити на три категорії залежно від їхнього походження: жовтковий мішок, ембріональна печінка та кістковий мозок. Крім того, серед печінкових макрофагів вирізняють резидентні клітини Купфера та макрофаги, що походять від моноцитів крові. Макрофаги М1, які також називають класично активованими макрофагами відрізняються високою експресією CD80, CD86, MHCII, Toll-подібного рецептора та іNOS. Клітини М2, які також називають альтернативно активованими макрофагами, походять від макрофагів, які зазнали стимуляції IL4/13. Тестостерон має значний вплив на макрофагальну систему в організмі.ukмакрофагиклітини КупфераCD 68CD163M1/M2 субпопуляції макрофагівДинаміка зміни експресії СD 68+ та СD 163+ макрофагів печінки на тлі тривалого пригнічення синтезу лютеїнізуючого гормону у щурів в експериментіThesis