Штепа, Олексій ОлександровичЗінченко, Наталія ОлександрівнаКоваленко, Світлана ВасилівнаShtepa, O. O.Zinchenko, N. О.Kovalenko, S. V.2025-09-162025-09-162025-09Штепа О. О. Релігійні стереотипи української ментальності в державотворчому дискурсі: соціально-філософський аналіз / О. О. Штепа, Н. О. Зінченко, С. В. Коваленко //Актуальні проблеми філософії та соціології. – 2025. – Вип. 54. – С. 80–85.УДК 2:32]:316.347(477)https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/27423Автори статті здійснили комплексний соціально-філософський аналіз впливу релігійних стереотипів на формування української ментальності та їхню роль у державотворчому дискурсі. Визначено, що релігійні стереотипи є багатошаровою та невід’ємною складовою української ментальності, що формувалася протягом століть під впливом таких ключових подій, як Хрещення Русі, релігійні війни XVI–XVII століть (зокрема, Берестейська унія), та складний радянський період з його атеїстичною пропагандою та наступним посткомуністичним відродженням релігії. Ці історичні процеси заклали основи для таких стійких уявлень, як «Україна – свята земля», «православна віра як основа ідентичності», а також сформували феномен двовір’я та стереотипи про «секуляризовану, але приховано віруючу» людину. Дослідження виявило дуалістичний характер впливу релігійних стереотипів на державотворчий дискурс. З одного боку, вони мають потужний консолідуючий потенціал, об’єднуючи націю навколо спільних моральних цінностей (справедливість, милосердя) та надаючи сенс боротьбі в умовах зовнішньої агресії. Релігійні наративи часто стають джерелом національної стійкості, мобілізації та патріотизму. З іншого боку, релігійні стереотипи можуть бути джерелом дезінтеруючого впливу, сприяючи міжконфесійним конфліктам та маніпуляціям. Стереотипи «свій-чужий», «канонічна-неканонічна церква» та інші подібні уявлення активно використовуються зовнішніми силами для розколу суспільства, розпалювання ворожнечі та підриву довіри до державних інституцій, що особливо проявилося під час повномасштабного вторгнення. Сучасне українське суспільство стоїть перед важливими викликами трансформації релігійних наративів, включаючи необхідність деконструкції імперських та колоніальних релігійних стереотипів і боротьбу з маніпулятивними псевдорелігійними доктринами. Забезпечення світського характеру держави при одночасному розвитку міжконфесійного діалогу та просвіті громадян щодо релігійного плюралізму є ключовим для формування сильної та демократичної України. Результати аналізу пропонують рекомендації щодо подолання деструктивних релігійних стереотипів та оптимізації взаємодії між державою та релігійними інституціями. ; The authors of this article conducted a comprehensive socio-philosophical analysis of the influence of religious stereotypes on the formation of Ukrainian mentality and their role in the state-building discourse. It is determined that religious stereotypes are a multifaceted and integral component of Ukrainian mentality, shaped over centuries under the influence of key historical events such as the Christianization of Kyivan Rus’, the religious wars of the 16th–17th centuries (particularly the Union of Brest), the complex Soviet period with its atheistic propaganda, and the subsequent post-communist religious revival. These historical processes laid the foundation for stable perceptions like «Ukraine – a sacred land», «Orthodox faith as the basis of identity», and also formed the phenomenon of dual-faith and stereotypes about a «secularized yet secretly religious» person.ukрелігійні стереотипиукраїнська ментальністьдержавотворчий дискурссоціально-філософський аналізнаціональна ідентичністьміжконфесійні відносиниконсолідаціядезінтеграціясвітська державаісторичні передумовисуспільна свідомістьУкраїнаreligious stereotypesUkrainian mentalitystate-building discoursesocio-philosophical analysisnational identityinter-confessional relationsconsolidationdisintegrationsecular statehistorical prerequisitespublic consciousnessUkraineArticlehttps://doi.org/10.32782/apfs.v054.2025.12