Островський, Владислав Леонідович2023-06-142023-06-142023Островський В. Л. Вплив бортезоміб-вмісних схем хіміотерапії на порушення біоелектричної активності міокарда у хворих з прогресією множинної мієломи та супутньою ішемічною хворобою серця // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2023. – Т. 23, вип. 2 (82). – С. 55–60.ISSN 2077-1096 (print)ISSN 2077-1126 (online)https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/21173Вступ. Починаючи з 90-х років минулого сторіччя рівень смертності від онкологічних захворювань поступово знижується, разом з тим тривалість життя пацієнтів прогресивно зростає. Таким чином, розвиток цитостатик-індукованої токсичності, в тому числі й кардіоваскулярної, має надзвичайно великий вплив на вибір схеми хіміотерапії. Впродовж останніх десятиліть значно зросли показники розповсюдженості та захворюваності на множинну мієлому. Доведено, що застосування специфічної терапії для лікування множинної мієломи, часто асоціюється з широким спектром кардіотоксичних ефектів, серед яких: артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, гострий коронарний синдром, порушення ритму та провідності. Мета – дослідити особливості порушень біо-електричної активності міокарда у хворих з прогресією множинної мієломи та супутньою ішемічною хворобою серця в динаміці бортезоміб-вмісних схем хіміотерапії. Матеріали та методи. Обстежено 42 пацієнти із прогресією множинної мієломи, у 22 (52,4%) пацієнтів виявлено супутню ішемічну хворобу серця. В залежності від наявності супутньої ішемічної хвороби серця пацієнти з множинною мієломою були розподілені на дві групи. Всім хворим призначено бортезоміб-вмісні схеми хіміотерапії. Хворі були обстежені тричі: перед початком хіміотерапії, на 84 день та на 140 день хіміотерапії. Аналізували показники загального та біохімічного аналізів крові. За даними стандартної електрокардіографії оцінювали порушення ритму та провідності. Результати: Ризик розвитку анемії при первинному обстеженні обох груп достовірно не відрізнявся (RR=0,861, CI 0,690-1,074, p>0,05). У пацієнтів ІІ групи у динаміці бортезоміб-вмісних схем хіміотерапії на фоні супутньої ішемічної хвороби серця спостерігалась тенденція до збільшення ризику розвитку порушень провідності порівняно з хворими І групи без супутніх захворювань серцево-судинної системи (RR=1,6, CI 0,853-2,966, p>0,05). У хворих на множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця на фоні проведення 4-х курсів хіміотерапії зафіксована тенденція до підвищення ризику виникнення порушень ритму (RR1-3= 1,5; CI 0,490-4,591; p>0,05; RR2-3= 1,25; CI 0,386-4,046; p>0,05), порівняно з попередніми обстеженнями, проте, під час 3 обстеження частіше реєструвались надшлуночкові порушення ритму.Introduction. The mortality rate in oncology has been steadily decreasing since the 1990s, leading to increased life expectancy among cancer survivors. However, chemotherapy-related toxicity, including cardiotoxicity, remains a concern in the selection of chemotherapy drugs. Multiple myeloma, a type of cancer, has increased in prevalence and morbidity rates in recent decades. The specific treatments for multiple myeloma can have cardiotoxic effects, such as arterial hypertension, heart failure, acute coronary syndrome, and heart rhythm and conductivity disorders.ukмножинна мієломаінгібітори протеасомбортезомібцитостатик-індукована кардіотоксичністьішемічна хвороба серцяmultiple myelomaproteasome inhibitorsbortezomibchemotherapy-induced cardiotoxicitycoronary artery diseaseArticleDOI 10.31718/2077–1096.23.2.1.55616.127:616.12-005.4-006.44-085