Мартиненко, Д.2024-09-232024-09-232024Мартиненко Д. Ефективність пломбування епідурального простору аутокров’ю при ненавмисній пункції субдурального простору / Д. Мартиненко ; науковий керівник : А. Могильник // Актуальні питання клінічної медицини : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. лікарів-інтернів, м. Полтава, 23 травня 2024 р. – Полтава, 2024. – С. 82–83.https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/24774Епідуральна анестезія та анальгезія показана при лікуванні болю при багатьох патологіях та з кожним десятиріччям показання для неї розширюються в різних сферах медицини. Як і кожна медична маніпуляція, пункція епідурального простору має побічні явища і небажана пункція твердої мозкової оболонки одна з них. При постановці перидурального катетера ризик пункції твердої мозгової оболонки сягає 0,5-1%, в наслідок чого у пацієнта зʼявляється головний біль, зазвичай ортостатичний; також це може поєднуватись з болем в шиї, тінітусом, зміною сприйняття звуків, фотофобією та нудотою. Ці симптоми викликані це витоком цереброспінальної рідини та зниженням внутрішньочерепного тиску. При цьому ускладнені показане епідуральне кровʼяне пломбування (ЕКП) – це ін’єкція аутологічної крові в епідуральний простір. Маніпуляція проводиться ця в ідеальних асептичних умовах. Механізм ефекту не повністю зрозумілий. Його пояснюють, по-перше, «заклеюванням» отвору у твердій мозковій оболонці кров’яним згортком, по-друге, запальною реакцією тканин у ділянці отвору.ukепідуральна анестезіяанальгезіяепідуральне кровʼяне пломбування (ЕКП)Thesis