Ждан, Вячеслав МиколайовичБобирьов, Віктор МиколайовичКапустянська, Анна АнатоліївнаШилкіна, Людмила МиколаївнаКир'ян, Олена АнатоліївнаZhdan, V. M.Bobyriov, V. M.Kapustianska, A. A.Shylkina, L. M.Kyryan, O. A.Ждан, Вячеслав НиколаевичБобырев, Виктор НиколаевичКапустянская, Анна АнатольевнаШилкина, Людмила НиколаевнаКирьян, Елена Анатольевна2017-11-222017-11-222016Діагностика гіперурикемічного синдрому як прояву мультиморбідної патології в практиці сімейного лікаря / В. М. Ждан, В. М. Бобирьов, А. А. Капустянська [та ін.] // Сімейна медицина. – 2016. – № 2 (64). – С. 44–47.2307-5112УДК 616.72$002.78$07https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/3327Лікарям загальної практики - сімейної медицини необхідно своєчасно виявляти перші ознаки гиперурикемії до розвитку подагричного артриту і метаболічних порушень. Доведено, що своєчасна корекція гіперурикемії може в майбутньому запобігти розвитку кардіоваскулярних захворювань і пошкоджень нирок. Саме тому, застосування алгоритму діагностики гіперурикемічного синдрому має вирішальне значення в щоденній практиці лікарів загальної практики - сімейної медицини з метою забезпечення попередження незворотніх ускладнень, збереження працездатності хворих і поліпшення якості їх життя. GPs need to timely detect the first signs of hyperuricemia before the development gouty arthritis and metabolic disorders. Proved that, the timely correction of hyperuricemia can be prevent the development of future cardiovascular diseases, and renal lesions. That is why the use of diagnostic algorithm hyperuricemic syndrome is crucial in the daily practice of general practitioners in order to provide the prevention of irreversible complications, disability save patients and improve their quality of life.ukгіперурикемічний синдромдіагностикасечова кислотаметаболічний синдромметаболический синдромгиперурикемический синдромдиагностикамочевая кислотаmetabolic syndromehyperuricemic syndromediagnosisuric acidArticle