Авторефетати та дисертації. Кафедра психіатрії, наркології та медичної психології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Психосоціальна дезадаптація у жінок з депресивними розладами різного ґенезу (психодіагностика, феноменологія, психосоціальна реабілітація)(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2021) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.Дисертацію присвячено обґрунтуванню концепції взаємообумовленого формування і прогредієнтності психосоціальної дезадаптації та депресивних розладів у жінок, з урахуванням ґенезу депресії, структури дезадаптації та феномену їх системного взаємовпливу. З метою ідентифікації і комплексної оцінки вираженості, клініко-психологічних проявів і механізмів формування психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами різного ґенезу, та розробки системи персоніфікованої психодіагностики і реабілітації для даного контингенту, комплексно обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною, 83 жінки з ендогенною і 75 пацієнток з органічною депресією. 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В ході роботи: -створено і верифіковано психодіагностичну методику комплексної оцінки ступеню і структури психосоціальної дезадаптації у різних сферах; -здійснено порівняльний аналіз психопатологічної афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації; -охарактеризовано специфіку психосоціальної дезадаптації у жінок залежно від ґенезу депресивного розладу; -досліджено персонологічні і поведінкові патерни жінок, хворих на депресію, залежно від вираженості психосоціальної дезадаптації та ґенезу депресивного розладу; -вивчено особливості психосоціального функціонування та стан його окремих джерел у жінок з депресивними розладами різного ґенезу та вираженості психосоціальної дезадаптації; -розроблено технологію багаторівневої оцінки психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами, як основу персоніфікації лікувально-реабілітаційних підходів. На основі отриманих даних обґрунтовано, розроблено й доведено ефективність системи персоніфікованої психодіагностики і реабілітації жінок з психосоціальною дезадаптацією та депресивними розладами.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2019) Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.Дисертацію присвячено вивченню клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів та розробленню принципів диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії цього контингенту хворих. Основну групу склали 186 хворих з основним діагнозом шизофренія, параноїдна форма, які вживали канабіс (не менше 6 місяців) та проходили лікування в психіатричному стаціонарі. Контрольну групу І склали 90 пацієнтів, хворих на параноїдну форму шизофренії, які також проходили стаціонарне лікування. У них було відсутнє систематичне вживання чи залежність від будь-яких ПАР, окрім нікотину. Контрольну групу ІІ склала 31 особа, що на момент дослідження вживала (чи зловживала) канабіноїди та, у якої не було діагностовано жодного психічного розладу. На підставі комплексного дослідження виділені клініко-психопатологічні (маніакально-параноїдний синдром, вираженість позитивної симптоматики, психопатоподібний тип резидуальних змін особистості), клініко-динамічні (дебют у більш ранньому віці, гебоїдна симптоматика на доманіфестному етапі, менша тривалість ремісій, більша прогредієнтність шизофренічного процесу, терапевтична резистентність) та психодіагностичні (тривожний тип ВКХ, вища особистісна тривожність, гіпертимний та екзальтований типи акцентуацій характеру) критерії параноїдної шизофренії, поєднаної з вживанням канабіноїдів. У результаті проведеного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено систему діагностики та прогнозу при параноїдній шизофренії, поєднаній з вживанням канабіноїдів, що є істотною передумовою щодо проведення кваліфікованих лікувально-профілактичних заходів у даного контингенту хворих; Диссертация посвящена изучению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с параноидной шизофренией, сочетанной с употреблением каннабиноидов и разработке принципов дифференциальной диагностики и дифференцированного подхода к терапии этого контингента больных. Основную группу составили 186 больных с основным диагнозом шизофрения, параноидная форма, которые употребляли каннабис (не менее 6 месяцев) и проходили лечение в психиатрическом стационаре. Контрольную группу І составили 90 пациентов, больных параноидной формой шизофрении, которые также проходили стационарное лечение. У них отсутствовало систематическое употребление или зависимость от любых ПАВ, кроме никотина. Контрольную группу II составили 31 человек, которые на момент исследования употребляли (или злоупотребляли) каннабиноидами и, у которых не было диагностировано ни одного психического расстройства. На основании комплексного исследования выделены клинико-психопатологические (маниакально-параноидный синдром, выраженность позитивной симптоматики, психопатоподобный тип резидуальных изменений личности), клинико-динамические (дебют в более раннем возрасте, гебоидная симптоматика на доманифестном этапе, меньшая продолжительность ремиссий, большая прогредиентность шизофренического процесса, терапевтическая резистентность) и психодиагностические (тревожный тип ВКХ, более высокий уровень личностной тревожности, гипертимный и экзальтированный типы акцентуаций характера) критерии параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов. В результате проведенного исследования научно обоснована, разработана и внедрена система диагностики и прогноза при параноидной шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов, что является существенной предпосылкой для проведения квалифицированных лечебно-профилактических мероприятий у данного контингента больных; The dissertation is devoted to the study of clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of patients with paranoid schizophrenia, combined with cannabinoids use and the development of principles of differential diagnosis and differentiated treatment approach to this group of patients. The main group consisted of 186 patients with the main diagnosis of schizophrenia, paranoid form, who used cannabis (at least 6 months) and were treated in a psychiatric hospital. The control group I consisted of 90 patients with paranoid schizophrenia, who also underwent inpatient treatment. They had no systematic use or dependence on any PAS other than nicotine. Control group II was 31 people that at the time of the study used (or abused) cannabinoids and have not been diagnosed with any mental disorder. Clinical-psychopathological (manic-paranoid syndrome, the severity of positive symptoms, personality disorders like type of residual personality changes), clinical-dynamic (debut at an earlier age, antisocial symptoms on before manifest stage, shorter duration of remission, most progression of the schizophrenic process, therapeutic resistance) and psychodiagnostics (alarm type of internal picture of the disease, higher personal anxiety, hyperthymic and exalted types of accentuations of character) criteria of paranoid schizophrenia, combined cannabinoids use were selected on the basis of a comprehensive study. As a result of the study, a system of diagnosis and prognosis of paranoid schizophrenia combined cannabinoids use has been scientifically substantiated, developed and implemented, what is an essential prerequisite for carrying out qualified therapeutic and preventive measures in this contingent of patients.Документ Клініко-психопатологічна характеристика аутоагресивної поведінки у пацієнтів з першим психотичним епізодом, принципи її корекції та профілактики з урахуванням біологічних ритмів(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2018) Бойко, Дмитро Іванович; Бойко, Дмитрий Иванович; Boiko, D. I.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання сучасної психіатрії – підвищення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів аутоагресивної поведінки при першому психотичному епізоді на основі результатів комплексного дослідження епідеміологічних, клініко-психопатологічних, клініко-соціальних показників з урахуванням стану біологічних ритмів організму; В диссертационной работе приведены теоретическое обобщение и новое решение актуальной задачи современной психиатрии – повышение эффективности лечебно-реабилитационных мероприятий аутоагрессивного поведения при первом психотическом эпизоде на основе результатов комплексного исследования эпидемиологических, клинико-психопатологических, клинико-социальных показателей с учетом состояния биологических ритмов организма; In the dissertation the theoretical generalization and a new solution of the actual problem of modern psychiatry - increase of efficiency of treatment and rehabilitation measures of auto-aggressive behavior at the first psychotic episode on the basis of the results of complex research of epidemiological, clinical and psychopathological, clinical and social indicators taking into account the state of biological rhythms of the organism are presented.Документ Клініко-психопатологічна характеристика, патоморфоз та лікування депресивних станів з урахуванням біологічних ритмів(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2014) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Grin', E.В дисертаційній роботі проведено епідеміологічне дослідження захворюваності на рекурентний депресивний розлад серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області за період 1957-2010 рр. Досліджено особливості впливу циркануальної ритміки та геліогеофізичних факторів на частоту виникнення та загострень рекурентних депресивних розладів, вивчено особливості патоморфозу рекурентних депресивних розладів серед стаціонарних пацієнтів Полтавської області. На підставі комплексного дослідження 130 хворих з рекурентним депресивним розладом, які знаходились на стаціонарному лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О. Ф. Мальцева за період з 2009 по 2011рр., визначено клініко-психопатологічні, патопсихологічні та біоритмологічні особливості даних хворих. Встановлено наявність десинхронізації вегетативних функцій у обстежених, питому вагу певних циркадіанних типів в залежності від клініко-синдромального варіанту перебігу депресивного розладу. Застосування розробленої нами комплексної системи лікувально-профілактичних заходів щодо рекурентних депресивних розладів з урахуванням їх патоморфозу на засадах хрономедицини, довело її достатню ефективність, причому найбільш високою вона була у пацієнтів вечірнього циркадіанного хронотипу, які отримували антидепресант з циркадіанним механізмом дії (агомелатін), що дозволяє вважати таких пацієнтів популяційною когортою для призначення цього препарату, як антидепресанту вибору; В диссертационной работе проведено эпидемиологическое исследование госпитализаций больных с рекуррентным депрессивным расстройством в Полтавской области за период 1957-2010 гг. Изучены особенности влияния цирканнуальной ритмики и гелиогеофизических факторов на частоту развития и обострений данной аффективной патологии, изучены особенности патоморфоза рекуррентных депрессивных расстройств среди стационарных пациентов Полтавской области. Некоторые эпидемиологические показатели заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством напротяжении 53-летнего периода (1957-2010 гг.) по Полтавской области претерпевают определенные изменения: произошло перераспределение по половому признаку заболеваемости рекурентной депрессией с уменьшением количества больных женского пола; по возрастной градации в пользу более молодых лиц; в 3,5 раза возрос уровень заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством в сельской местности. На динамику заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством существенно влияют гелиогеофизические факторы, что проявляется максимальной частотой данной патологии в годы наибольшей солнечной активности. Уровень заболеваемости рекуррентной депрессией более тесно связан с цирканнуальной (окологодовой) ритмикой, что обусловливает выраженые её максимумы в весенне-летний период года (апрель-июнь). С другой стороны, в течение последних десятилетий отмечается тенденция к потере связи частоты обострений в осенний период года, что может свидетельствовать как о изменениях патоморфоза в картине течения рекуррентного депрессивного расстройства, так и о качественных трансформациях гелиогеофизических факторов в регионе. Проведенное эпидемиологическое исследование клинических, социально-демографических и биоритмологических особенностей рекуррентных депрессий по региону за 53 года позволило определить следующие варианты их патоморфоза: медикаментозный, который проявляется изменением синдромальной структуры рекуррентных депрессий с существенным уменьшением меланхолического (р<0,05), сенесто-ипохондрического (р<0,01) и депрессивно-параноидного (р<0,01); популяционный, который имеет три варианта – половой (существенное уменьшение количества больных женского пола при сохранении их доминирования (р<0,01), возрастной (увеличение частоты заболеваемости рекуррентной депрессией среди молодых возрастных групп (р<0,01) и социальный (возросла частота заболеваемости в сель ской местности); биоритмологический, который состоит в уменьшении пиков заболеваемости в осенний период, а также формировании затяжных вариантов течения рекурентного депресивного расстройства. На основе комплексного обследования 130 пациентов с рекуррентным депрессивным расстройством, которые находились на стационарном лечении в Полтавськой обласнтой клинической психиатрической больнице им. А.Ф. Мальцева за период с 2009 по 2011гг., определены клинико-психопатологические, патопсихологические и биоритмологические особенности данних пациентов, которые были разделены на три клинико-диагностических группы по критерию степени тяжести депрессивного эпизода. При этом разделении руководствовались как клинической оценкой текущего депрессивного эпизода по критериям МКБ-10, так и результатом первичного обследования пациентов по шкале HAMD-21. В І клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с легкой степенью тяжести депрессивного эпизода, во ІІ группу – 50 (38,48%) пациентов с депрессией средней степени выраженности, в ІІІ клиническую группу вошло 40 (30,76%) обследованных с тяжелым депрессивным эпизодом. Группу сравнения (в рамках биоритмологического исследования) составили 60 психически здоровых лиц, репрезентативных по возрасту и полу пациентам исследуемых групп. Выявлено, что легкие депрессивные эпизоды характеризуются достаточно суженным диапазоном клинических проявлений, в то время как наибольший клинический полиморфизм наблюдается при депрессиях умеренной степени выраженности. Тяжелые депрессивные эпизоды имеют несколько меньшую, по сравнению с умеренными, клинико-синдромальную структуру, однако более ½ случаев в данной группе (р<0,05) составили тревожно-депрессивный и депрессивно-параноидный синдромы. У всех больных с рекуррентным депрессивным расстройством, независимо от клинико-психопатологической картины, имеют место проявления внешнего и внутреннего десинхроноза циркадианной ритмики. Наиболее выражены они у обследованных с умеренными и тяжелыми депрессивными эпизодами: внешний десинхроноз − 84,00% и 75,00% (р<0,01) соответственно; смещение акрофазы − 80,00% и 75,00% (р<0, 01) соответственно; смещение батифазы − 74,00% и 70,00% (р<0,01) соответственно; инверсия ритма − 64,00% и 40,00% (р<0,01) соответственно; соединены нарушения − 78,00% и 72,50% (р<0,01) соответственно. У представителей утреннего биоритмологичного типа несогласованность циркадианных ритмов оказалась высокой, а у представителей вечернего − низкой. Лица индифферентного типа занимают промежуточное положение, приближаясь по своим показателям к лицам утреннего типа. Применение разработанной нами комплексной системы лечебно-профилактических мероприятий относительно рекуррентных депрессивных расстройств с учетом их патоморфоза на основе хрономедицины, доказало её достаточную эффективность, причем наиболее высокой она была у пациентов вечерним циркадианным хронотипом, получавших антидепрессант с циркадианным механизмом действия (агомелатин) (p<0,05), что позволяет считать таких пациентов популяционной когортой для назначения именно этого препарата, как антидепрессанта выбора; The dissertation conducted epidemiological research on the incidence of recurrent depressive disorder in Poltava region for the period 1957-2010's peculiarities influence of circannual rhythms and heliogeophysical factors on the incidence of relapse and recurrence of depressive disorders studied specific pathomorphosis recurrent depressive disorders among the population of Poltava region. On the basis of complex study of 130 patients with recurrent depressive disorder who were hospitalized in the Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital for the period 2009-2011 years, investigated the clinic-psychopathological, pathopsychological and biorhythmological features of these patients. The presence of desynchronization of physiological functions in patients, densities of biorhythmological types on the clinical syndromic variants of depressive disorder. Applications developed by us a comprehensive system of health care measures for recurrent depressive disorders with their pathomorphosis based on hronomedicine, it proved sufficient efficiency, and the highest it has been in the evening circadian biorhythmological types, patients treated with antidepressant circadian's mechanism of action (Agomelatine), allowing consider these patients population cohort for the purpose of this drug as an antidepressant of choice.Документ Непсихотичні психічні порушення в осіб з дефектами та деформаціями зовнішнього носа та їх психотерапевтична корекція(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2012) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L.У дисертаційній роботі вивчені клініко-психопатологічні та патопсихологічні характеристики осіб з косметичними дефектами та деформаціями зовнішнього носа та показано, що такі пацієнти потребують індивідуальної діагностичної та лікувальної тактики. За результатами дослідження з’ясована поширеність естетичних ринопластик в загальній структурі пластичних операцій на обличчі. Визначені клініко-психопатологічні особливості осіб, які бажають змінити форму носа з естетичною метою, їхній психічний, соматичний та неврологічний статуси. На основі отриманих даних розроблена система психотерапевтичної та медикаментозної корекції виявлених психічних порушень. Вперше визначені предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики та незадоволеності її результатами та запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які мають такі предиктори; В диссертационной работе изучены клинико-психопатологические и патопсихологические характеристики лиц, которые обращаются к пластическим хирургам с целью проведения ринопластики и показано, что такие пациенты нуждаются в индивидуальной диагностической и лечебной тактике. По результатам исследования выяснена распространенность эстетической ринопластики в общей структуре пластических операций на лице. Установлено, что среди пациентов, которые обращались к хирургам для проведения эстетических пластических операций на лице, 32,5% желали изменить форму носа. У подавляющего большинства обследованных (66,00%) выявлены психические нарушения непсихотического регистра, которые отличались в зависимости от наличия или отсутствия дефектов и деформаций носа. Так, у обследованных с дефектами и деформациями носа диагностирован широкий спектр непсихотических психических нарушений с преобладанием генерализованного тревожного расстройства (26,09%), неврастении (17,39%) и диссоциативного расстройства (14,49%), чаще всего в сочетании с демонстративной акцентуацией характера (28,98%), гармоническим (26,09%) или эгоцентричным (21,74%) типами отношения к болезни. У лиц, которые дефектов и деформаций носа не имели, но настаивали на проведении ринопластики, диагностировали ипохондрическое расстройство (100,00%) с дисморфофобией на синдромальном уровне, с преобладанием дистимической акцентуации характера (50,00%), обсессивно-фобического (33,34%) и тревожного (23,33%) типов отношения к болезни, более выраженную депрессивную симптоматику, личностную тревожность и глубокие нарушения функционального состояния по показателям «самочувствие» «активность» и «настроение». На основании полученных данных разработана система психотерапевтической и медикаментозной коррекции выявленных психических нарушений, в результате применения которой в 20,29% обследованных с дефектами и деформациями носа и в 16,67% без дефектов и деформаций полностью нивелировались психические нарушения, что способствовало их добровольному отказу от ринопластики, а у 60,86% % и 63,33% обследованных соответственно улучшилось состояние эмоционально-личностной сферы и уменьшилась психопатологическая симптоматика. Определены предикторы негативных психологических последствий ринопластики и неудовлетворённости ее результатами (дисморфофобия, ограничение социального функционирования, повторные ринопластики в анамнезе с нереалистичными ожиданиями результатов, высокий уровень депрессии и тревоги) и предложена скрининг-анкета для своевременного выявления пациентов, имеющих такие предикторы;The thesis studied clinical-psychopathological and psychopathological characteristics of people who wish to perform rhinoplasty and shown that these patients require individualized diagnostic and treatment strategy. The study elucidated the prevalence of aesthetic rhinoplasty in the general structure of plastic surgery on face. Clinical and psychopathological features of people who want to reshape the nose of aesthetic purpose, their mental, somatic and neurological status are defined. Based on the data the system of psychological and pharmacological correction of mental disorders is developed. Predictors of negative psychological effects of rhinoplasty and dissatisfaction with its results are identified and screening questionnaire for early detection of patients with these predictors is proposed.Документ Психосоціальна дезадаптація при невротичних розладах у жінок (клініко-психопатологічна характеристика, принципи реабілітації та профілактики)(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2016) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.Дисертацію присвячено вивченню актуальної проблеми сучасної психіатрії – реабілітації та психопрофілактиці психосоціальної дезадаптації при невротичних розладах у жінок на підставі вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей її формування. З цією метою було обстежено 224 жінки із невротичними розладами, які мали ознаки психосоціальної дезадаптації та 94 жінки із аналогічними формами невротичних розладів без психосоціальної дезадаптації. На підставі комплексного дослідження отримано нові дані щодо клініко-психопатологічних та патопсихологічних закономірностей розвитку психосоціальної дезадаптації, предикторів її формування у жінок із невротичними розладами. Визначено ризик формування певних варіантів психосоціальної дезадаптації залежно від форми невротичних розладів. Доведено, що у патопсихологічних механізмах формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами пусковим чинником є фрустрація життєво важливих мотивацій, що виникла внаслідок хвороби та спричиняє реакції у формі психосоціальної дезадаптації, із акцентом на певну сферу життєдіяльності. Вивчення закономірностей формування психосоціальної дезадаптації у жінок із невротичними розладами дозволило сформулювати і науково обґрунтувати принципи диференційованої реабілітації та психопрофілактики, що базуються на засадах системності, диференційованості та етапності. Поєднання фармакологічних та психотерапевтичних втручань із одночасним впливом на психопатологічні та патопсихологічні мішені обумовило високу ефективність розробленої системи, що дозволяє рекомендувати її до широкого впровадження; Диссертация посвящена изучению актуальной проблемы современной психиатрии - реабилитации и психопрофилактике психосоциальной дезадаптации при невротических расстройствах у женщин на основании изучения клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностей ее формирования. С этой целью было обследовано 224 женщины с невротическими расстройствами, которые имели признаки психосоциальной дезадаптации и 94 женщины с аналогичными формами невротических расстройств без психосоциальной дезадаптации. На основании комплексного исследования получены новые данные о клинико-психопатологических и патопсихологических закономерностях развития психосоциальной дезадаптации, предикторах ее формирования у женщин с невротическими расстройствами. Определены риски формирования определенных вариантов психосоциальной дезадаптации в зависимости от формы невротических расстройств. Доказано, что в патопсихологических механизмах формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами пусковым фактором является фрустрация жизненно важных мотиваций, возникающая в результате болезни и вызывающая реакции в форме дезадаптации, с акцентом на определенную сферу жизнедеятельности. Изучение закономерностей формирования психосоциальной дезадаптации у женщин с невротическими расстройствами позволило сформулировать и научно обосновать принципы дифференцированной реабилитации и психопрофилактики, основанные на системности, дифференцированности и этапности. Сочетание фармакологических и психотерапевтических вмешательств с одновременным воздействием на психопатологические и патопсихологические мишени обусловило высокую эффективность разработанной системы, что позволяет рекомендовать ее к внедрению; This thesis is devoted to the study of the actual problem of modern psychiatry namely rehabilitation and psychoprophylaxis of psychosocial maladjustment with neurotic disorders in women. It is based on the study of clinical and psychopathological and pathopsychological patterns of its formation. 224 women who had neurotic disorders with signs of psychosocial maladjustment and 94 women with similar forms of neurotic disorders without signs of psychosocial maladjustment were examined. New data about clinical and psychopathological and pathopsychological development patterns of psychosocial maladjustment, predictors of its formation in women with neurotic disorders were obtained on the basis of comprehensive analysis. Risks of formation of definite variants of psychosocial maladjustment depending on the forms of neurotic disorders were determined. It was proved that the trigger factor in pathopsychological mechanisms of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders is frustration of vital motivations resulting from disease and causes reaction in the form of psychosocial maladjustment with a focus on a particular area of vital activity. Study of patterns of formation of psychosocial maladjustment in women with neurotic disorders gave possibility to formulate and scientifically substantiate principles of differentiated rehabilitation and psychoprophylaxis based on consistency, differentiation and staging. Combination of pharmacological and psychotherapeutic interventions with simultaneous action on psychopathological and pathopsychological targets resulted in a high efficiency of the developed system that makes it possible to recommend it to wide introduction.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами і деформаціями обличчя і їх психотерапевтична корекція(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2007) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.У даному дослідженні вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості пацієнтів з дефектами обличчя. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру наявних у них показань до проведення хірургічної корекції зовнішності. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у пацієнтів із абсолютними показаннями. Серед пацієнтів із відносними показаннями до оперативного втручання переважали випадки афективних розладів. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей пацієнтів із дефектами обличчя визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною та індивідуально диференційованою; С целью изучения клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей пациентов с дефектами и деформациями лица, и разработки системы их психотерапевтической коррекции обследованы 108 пациентов (мужчин и женщин), которые готовились к проведению хирургической коррекции внешности и были разделены на две группы соответственно наличию у них абсолютных или относительных показаний к хирургическому вмешательству. Показано, что в первой группе наиболее значительный вес имела неврастения, вторым по распространённости было тревожное расстройство личности, а третей дистимия. Во второй группе наибольшее количество пациентов было выявлено с дистимией, достаточно распространёнными были также соматоформные расстройства и демонстрационные расстройство личности. Результаты обследования при помощи теста Р. Кеттела свидетельствуют о том, что пациенты, которые имели абсолютные показания к хирургичесой коррекции внешности, отличались зависимостью от чужого мнения, склонностью к замкнутости, прямолинейностью в поступках и консервативностью во взглядах. Пациенты с относительными показаниями в преимущественном своём большинстве имели склонность к доминированию над окружающими, импульсивности, невзвешенности и радикализму в решениях, отличались ригидностью психических реакций в конфликтных ситуациях. При изучении типов акцентуации характера пациентов первой группы при помощи опросника Шмишека-Леонгарда, установлено, что наиболее распространенным в их среде был «застревающий» тип акцентуации. У пациентов второй группы наиболее часто наблюдался демонстративний тип акцентуации. Разработана система психотерапевтической коррекции, которая имеет этиопатогенетическую направленность и основана на принципах комплексности, индивидуальной дифференцированности, этапности и последовательности. Учитывая, что у пациентов первой группы основными причинами обращения за медицинской помощью было наличие врождённых и приобретённых физических дефектов, которые грубо обезображивали внешность и приводили к нарушению их социальной адаптации, то главной целью психокоррекционной работы с ними было сглаживание психопатологических расстройств и подготовка к восприятию собственной изменённой внешности. Основой психокоррекции во второй группе была комплексная программа, направленная на разносторонние патогенетические аспекты характерологических и поведенческих нарушений, приводивших к формированию дисгармогических личностных черт и поведенческих тенденций. Проводилась коррекция дисгармонических личностных черт характера и дезадаптивных поведенческих тенденций, которые лежали в основе коммуникативных трудностей, конфликтности и невозможности адекватно воспринять особенности своей внешности. Полученные результаты позволяют утверждать, что психотерапевтическая работа с пациентами, которые имеют дефекты и деформации лица и готовятся к хирургической коррекции внешности, при условии ее проведения с учетом их патопсихологических и клинико-психопатологических особенностей, улучшала социальную адаптацию, в значительной части случаев влияла на редукцию психопатологической симптоматики; In the given research clinic-psychopathological and pathopsycological peculiarities of patients with defects and deformations of the face has been examined. As a result of this research a number of authentic differences subject to the character of their evident indications, concerning the surgical correction of the appearance, were found out. The increasing of the neurotic disorders were discovered among patients with absolute indications. Among patients with relative indications for surgical operation the cases of effective disorders prevailed. On the base of the research on clinic -psychopathological and pathopsycological peculiarities of patients with defects and deformations of the face the system of the psychocorrection treatment for them was elaborated. Psycho -correction treatment should have ethiopathogenetic orientation and be individually differential.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості підлітків-правопорушників і їх психотерапевтична корекція(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2006) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.У даному дослідженні вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості делінквентних підлітків. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру скоєних ними правопорушень. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. Серед делінквентних підлітків з агресивною поведінкою переважали випадки поведінкових порушень підліткового віку. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною та індивідуально диференційованою; С целью изучения клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей делинквентных подростков, и разработки системы их психотерапевтической коррекции проведено комплексное обследование 140 подростков-правонарушителей, разделенных на группы в соответствии с характером совершенных правонарушений. Показано, что в среде подростков, совершивших правонарушения корыстного характера, наиболее частими являются расстройства, вызванные употреблением психоактивных веществ и неврастения. У подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, наиболее распространено социализированное расстройство поведения. Для подростков, которые совершили корыстно-агрессивные правонарушения, характерны в первую очередь адаптационные расстройства. Изучено отношение делинквентных подростков к просмотру телепродукции агресивного содержания и установлено, что наиболее выраженную приверженность к ее просмотру проявляют подростки, совершившие правонарушения агрессивного характера. Подросткам, совершившим правонарушения корыстного характера, были свойственны такие черты как конформизм, корыстность, цинизм, уверенность в себе, низкий уровень самоконтроля, склонность к алкоголизации. У подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, наиболее выражены жестокость, смелость, склонность к доминированию, прямолинейность, самостоятельность, импульсивность, низкая толерантность к фрустрации. В их среде наибольший удельный вес имеют дисгармоничные варианты характера. Для подростков, совершивших агрессивно-корыстные правонарушения, характерны недостаток коммуникативных способностей, богатое воображение, эмоциональная неуравновешенность, импульсивность, тревожность, неуверенность в себе, зависимость от чужого мнения. Наиболее высокие среднегрупповые показатели индекса общей агрессивности были установлены у подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, а наиболее низкие в группе правонарушителей, совершивших правонарушения без элементов агрессии. Ни в одной из выделенных групп не определены высокие показатели сотрудничества, как доминирующей стратегии поведения в конфликтных ситуациях. Разработана система психотерапевтической коррекции, которая имеет этиопатогенетическую направленность и основана на принципах комплексности, индивидуальной дифференцированности, этапности и последовательности. Для подростков, совершивших правонарушения без элементов агрессии, основными направлениями проводимого психотерапетвического воздействия была коррекция потребительских и гедонистических установок. Главные задачи психокоррекционной работы с подростками, совершившими агрессивные правонарушения - повышение устойчивости к фрустрирующим ситуациям. У подростков, совершивших корыстно-агрессивные правонарушения, основные психотерапевтические мероприятия направлены на преодоление подростковой проблемы самоидентификации. Полученные результаты позволяют утверждать, что психотерапевтическая работа с делинквентными подростками, при условии ее проведения с учетом их патопсихологических и клинико-психопатологических особенностей, улучшала их социальную адаптацию, в значительной части случаев влияла на редукцию психопатологической симптоматики. Разработана система психопрофилактики делинквентного поведения подростков; In this scientific investigation the clinic-psychopathological and pathopsychological peculiarities of delinquent teenagers were studied. During the conducted research the sequence of valid differences depending on the kind of perpetration made was found out. The increased numbers of neurotic disorders in teenagers who made a mixed kind perpetration have been discovered. Among the delinquent teenagers with aggressive behavior the dominance of cases of behavioral disorders have been shown. On the basis of complex investigations of clinic-psychopathological and pathopsychological peculiarities of delinquent teenagers the principles and the system of psychotherapeutic correction among them are worked up. Psychotherapeutic correction in these cases has to be ethiopathogenetical, complex and individually differential and has to be based on the principals of consequences and stages.