Особливості фунціональних показників у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім ожирінням

Abstract

В оглядовій статті розглянуто питання залежності деяких функціональних показників у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в залежності від наявності ожиріння. Згідно останнім рекомендаціям виділяють п’ять клінічних фенотипів хронічного обструктивного захворювання легень, одним із яких є фенотип хронічного обструктивного захворювання легень з ожирінням, що розвивається внаслідок хронічного запалення низької інтенсивності, за рахунок наявності в жировій тканині гормонів, нейромедіаторів, адипоцитокінів, про- та протизапальних інтерлейкінів, що сприяють в умовах хронічної гіпоксії прогресуванню хронічного обструктивного захворювання легень та легеневої недостатності. Ожиріння впливає на фізіологію дихання за рахунок збільшення резистентності грудної клітки, обмеження екскурсії діафрагми, дисфункції скоротливої здатності дихальних м’язів. Таким чином, з підвищенням маси тіла понад норму у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень знижуються показники ОФВ1, форсованої життєвої ємності легень та їх співвідношення, залишковий та загальний об’єми видиху, що підтверджується рядом досліджень. Окрім погіршення спірометричних показників супутнє ожиріння у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень значно знижує толерантність до фізичних навантажень та підвищує ступінь задишки. Саме відмінність у фізіологічній відповіді на різні навантаження, слабкість скелетних м'язів і наявність супутніх захворювань є причиною зниження толерантності до фізичних навантажень у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з супутнім ожирінням. Отже, на сьогодні залишається дискутабельним питання механізмів впливу ожиріння на функціональний стан хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Ймовірно, на взаємозв’язок між двома захворюваннями впливають декілька факторів, таких як фенотип хронічного обструктивного захворювання легень і розподіл жирової тканини. В обзорной статье рассмотрены вопросы зависимости некоторых функциональных показателей у больных хроническим обструктивным заболеванием легких в зависимости от наличия ожирения. Согласно последним рекомендациям выделяют пять клинических фенотипов хронического обструктивного заболевания легких, однако недостаточно изучен фенотип хронического обструктивного заболевания легких с ожирением, развивающийся вследствие хронического воспаления низкой интенсивности, за счет наличия в жировой ткани гормонов, нейромедиаторов, адипоцитокинов, про- и противовоспалительных интерлейкинов, способствующих в условиях хронической гипоксии прогрессированию хронического обструктивного заболевания легких и легочной недостаточности. Ожирение влияет на физиологию дыхания за счет увеличения резистентности грудной клетки, ограничения экскурсии диафрагмы, дисфункции сократительной способности дыхательных мышц. Таким образом, с повышением массы тела сверх нормы у больных хроническим обструктивным заболеванием легких снижаются показатели ОФВ1, форсированной жизненной емкости легких и их соотношение, остаточный и общий объемы выдоха, что подтверждается рядом исследований. Кроме ухудшения спирометрических показателей сопутствующее ожирение у больных хроническим обструктивным заболеванием легких значительно снижает толерантность к физическим нагрузкам и повышает степень одышки. Именно различие в физиологическом ответе на различные нагрузки, слабость скелетных мышц и наличие сопутствующих заболеваний является причиной снижения толерантности к физическим нагрузкам у больных хроническим обструктивным заболеванием легких с сопутствующим ожирением. Итак, на сегодня остается дискутабельным вопрос механизмов влияния ожирения на функциональное состояние больных хроническим обструктивным заболеванием легких. Вероятно, на взаимосвязь между двумя заболеваниями влияют несколько факторов, таких как фенотип хронического обструктивного заболевания легких и распределение жировой ткани; The review article examines the question of the dependence of some functional parameters in chronic obstructive pulmonary disease patients depending from obesity. The low body mass index was considered an independent risk factor for mortality in chronic obstructive pulmonary disease patients, however, several studies showed a significant aggravation of the respiratory symptoms, limiting physical activity and aggravation the quality of life when chronic obstructive pulmonary disease combine with obesity. Today, the problem of obesity effects on the severity of chronic obstructive pulmonary disease remains unclear, which may be due to differences in research methodology, cohort groups selection, statistical analysis methodology and requires further research for final responses. According to the last recommendations, five clinical phenotypes of chronic obstructive pulmonary disease were identified. One of them is the phenotype of chronic obstructive pulmonary disease with obesity, which develops due to chronic inflammation of low intensity, due to the presence of hormones, neurotransmitters, adipocytokines, pro- and anti-inflammatory interleukins in the adipose tissue, which contribute to the progression of chronic obstructive pulmonary disease, pulmonary insufficiency due to chronic hypoxia. Obesity has a direct effect on the physiology of respiration due to increased chest resistance, limitation of diaphragmatic excursion, dysfunction of the contractile ability of the respiratory muscles. Thus, increase the body weight in chronic obstructive pulmonary disease patients leads to the decrease of FEV1, FVC, FEV1/FVC, residual and total exhalation rates, which confirmed by a number of studies. In addition to the decrease of spirometric indicators, obesity in chronic obstructive pulmonary disease patients significantly reduces tolerance to physical activity and increase the degree of breathlessness. The difference in the physiological response to various loads, the weakness of skeletal muscles and the presence of concomitant diseases is the reason for reducing tolerance to physical activity in chronic obstructive pulmonary disease patients with obesity. For today the question of mechanisms of obesity influence on the functional state of chronic obstructive pulmonary disease patients remains discursive. Possibly, the relationship between diseases is affected by several factors, such as the chronic obstructive pulmonary disease phenotype and the distribution of adipose tissue.