Migraine prodromal features in abdominally obese patients

Abstract

Nowadays, it has been found that abdominal obesity (AO) can modify migraine clinical course. The purpose of the work was to study and to assess migraine prodrome characteristics in abdominally obese patients with episodic and chronic migraine. There were 96 episodic and chronic migraineurs examined with normal body weight and AO. Data were collected using structured questionnaires. In 76 cases (78.5%) migraine prodrome had been reported. Abdominally obese patients compared to normal body weight migraineurs had a higher rate of prodromal symptoms (83% vs. 75%) and experienced statistically higher mean number of prodromal symptoms per patient (4.0 (4.0-6.0) vs 6.0 (5.4-7.0). p<0.05). Abdominally obese migraine patients had increased risk of premonitory «hunger» (OR, 7.4; 95% CI, 2.2-25.2; p<0.01) as well as premonitory «food craving» (OR, 9.2; 95% CI, 2.7-31.3; p<0.01). Presence in abdominally obese migraineurs such prodromal signs as «hunger» and «food craving» were associated with increased risk of cutaneous allodynia – OR 6.0 (СІ, 1.2-30.6; p=0.03) and OR 7.4 (СІ, 1.3-43.0; p=0.01), respectively. In abdominally obese migraineurs intensities of prodromal eating behavior disorders had direct correlations with severity of cutaneous allodynia and migraine headache. AO is associated with statistically more frequent hunger feeling and food craving as prodromal signs. Presence and severity in abdominally obese migraineurs prodromal hunger feeling and food craving are associated with increased risk of cutaneous allodynia. In abdominally obese migraineurs intensities of prodromal eating behavior disorders haddirect correlations with severities of allodynia and migraine pain; На теперішній час встановлено, що абдомінальне ожиріння може впливати на клінічний перебіг мігрені. Метою роботи було оцінити особливості продромальної симптоматики у пацієнтів з епізодичною та хронічною мігренню, що мають абдомінальне ожиріння. Обстежено 96 пацієнтів з епізодичною і хронічною мігренню з нормальною масою тіла та абдомінальним ожирінням. Дані були зібрані з використанням структурованих анкет. 76 пацієнтів (78,5%) повідомляли про наявність мігренозного продрому. Пацієнти з абдомінальним ожирінням, в порівнянні із пацієнтами з нормальною масою тіла, мали більш високу частоту продромальних мігренозних симптомів (83% проти 75%) і відчували статистично вищу середню кількість продромальних симптомів на одного пацієнта (4,0 (4,0-6,0) проти 6, 0 (5,4-7,0), р <0,05). У пацієнтів з абдомінальним ожирінням та мігренню підвищувався ризик такого продромального симптому, як «підвищення апетиту» (ВШ, 7,4; 95% ДІ, 2,2-25,2; р <0,01), а також «зміна смакових вподобань» (ВШ, 9,2; 95% ДІ, 2,7-31,3; p <0,01). Наявність у пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням таких продромальних симптомів, як «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань», були пов'язані з підвищеним ризиком розвитку шкірної алодинії - ВШ 6,0 (ДІ, 1,2-30,6; p = 0,03) і OШ 7, 4 (ДІ, 1,3-43,0; p = 0,01) відповідно. У пацієнтів з абдомінальним ожирінням та мігренню інтенсивність продромальних розладів харчової поведінки мала прямі кореляції зі ступенем вираженості шкірної алодинії і мігренозної цефалгії. Абдомінальне ожиріння асоціюється зі статистично більш частими продромальними симптомами «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань». Наявність і вираженість у пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням таких продромальних симптомів, як «підвищення апетиту» і «зміна смакових вподобань», пов'язані з підвищеним ризиком розвитку шкірної аллодинии. У пацієнтів з мігренню та абдомінальним ожирінням інтенсивність продромальних симптомів у вигляді розладів харчової поведінки мала прямі кореляції з тяжкістюшкірної алодинії імігренозної цефалгії; В настоящее время установлено, что абдоминальное ожирение может влиять на клиническое течение мигрени. Целью работы было оценить особенности продромальной симптоматики у пациентов с эпизодической и хронической мигренью, имеющих абдоминальное ожирение. Обследовано 96 пациентов с эпизодической и хронической мигренью с нормальной массой тела и абдоминальным ожирением. Данные были собраны с использованием структурированных анкет. 76 пациентов (78,5%) сообщали о наличии мигренозного продрома. Пациенты с абдоминальным ожирением, по сравнению с пациентами с нормальной массой тела, имели более высокую частоту продромальних мигренозных симптомов (83% против 75%) и испытывали статистически достоверно большее среднее количество продромальных симптомов на одного пациента (4,0 (4,0-6,0) против 6, 0 (5,4-7,0), р <0,05). У пациентов с абдоминальным ожирением и мигренью повышался риск такого продромального симптома, как «повышение аппетита» (ОШ, 7,4; 95% ДИ, 2,2-25,2; р <0,01), а также «изменение вкусовых предпочтений» (ОШ, 9,2; 95% ДИ, 2,7-31,3; p <0,01). Наличие у пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением таких продромальных симптомов, как «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений», были связаны с повышенным риском развития кожной аллодинии - OШ 6,0 (ДИ, 1,2-30,6; p = 0,03) и OШ 7, 4 (ДИ, 1,3-43,0; p = 0,01) соответственно. У пациентов с абдоминальным ожирением и мигреньюинтенсивность продромальных расстройств пищевого поведения имела прямые корреляции со степенью выраженности кожной аллодинию и мигренозной цефалгии. Абдоминальное ожирение ассоциируется со статистически более частыми продромальными симптомами «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений». Наличие и выраженность у пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением таких продромальных симптомов, как «повышение аппетита» и «изменение вкусовых предпочтений» связаны с повышенным риском развития кожной аллодинии. У пациентов с мигренью и абдоминальным ожирением интенсивность продромальных симптомов в виде расстройств пищевого поведения имела прямые корреляции с тяжестью кожной аллодинии и мигренозной цефалгии.