Обезболивание пациентов пожилого и старческого возраста при кардиохирургических операциях в условиях исскуственного кровообращения

Abstract

Сбалансированная периоперационная мультимодальная аналгезия с использованием нескольких синергетических агентов минимизирует побочные эффекты, которые могут быть вызваны высокими дозами только одного анестезирующего агента. Целью работы было определение эффективности периоперационной мультимодальной малоопиоидной аналгезии как методики анестезиологического обеспечения у возрастных пациентов при проведении кардиохирургических вмешательств в условиях искусственного кровообращения Материалы и методы. Объектом исследования стали 18 пациентов (11 (61,1%) мужчин и 7 (38,9%) женщин в возрасте от 63 до 76 лет (средний возраст – 69,5±6,2 года)), которым проведено аортокоронарное шунтирование в условиях искусственного кровообращения. Средняя масса тела – 89,6±13,9 кг (от 75 до 115 кг). Индукция в анестезию состояла из внутривенного (в/в) введения пропофола в дозе 1,52±0,05 мг/кг и фентанила в дозе 1 мкг/кг. Мышечная релаксация достигалась в/в введением пипекурония бромида в дозе 0,1 мг/кг. Для поддержания анестезии использовали ингаляцию севофлурана. Перед началом разреза в/в добавляли субнаркотическую дозу кетамина (0,5 мг/кг) и лидокаин 1 мг/кг болюсно с одновременным налаживанием непрерывной инфузии последнего в дозе 1,5-2 мг/кг в час. Для послеоперационного обезболивания применялся кеторолак трометамин. Интенсивность болевого синдрома оценивалась с помощью 10-балльной визуально-аналоговой шкалы боли. Уровень эндокриннометаболического ответа определялся путем измерения динамики лактата и кортизола. Результаты. Средняя доза фентанила, которая была использована для пациента на все время анестезии, составила 1,09±0,03 мкг/кг в час (в среднем 358,3±27,1 мкг на все время оперативного вмешательства). Во время проведения искусственного кровообращения и в раннем постперфузионном периоде показатели кровообращения у всех обследованных больных соответствовали гемодинамическому профилю оперируемой патологии. Положительный вербальный контакт с пациентами был зафиксирован через 18,6±3,4 минут после окончания анестезии. Уровень кортизола в раннем послеоперационном периоде составлял 479,3±26,4 нмоль/л. Средние показатели интраоперационного уровня лактата составили 1,61±0,2 ммоль/л. Cредняя оценка боли в первые послеоперационные сутки у обследованных больных составила 4,6±1,2 (3-6) баллов по визуально-аналоговой шкале боли, спустя сутки после операции – 2,6 ± 1,1 (1,5-4) балла по визуально-аналоговой шкале боли. Выводы. Мультимодальная малоопиоидная методика аналгезии обеспечивает адекватный аналгезирующий эффект у пациентов пожилого и старческого возраста, что подтверждается отсутствием гемодинамических и эндокринно-метаболических нарушений. Использование кеторолака как компонента мультимодальной малоопиоидной аналгезии является эффективным методом достижения адекватного послеоперационного обезболивания и способствует уменьшению побочных эффектов, связанных с применением наркотических анальгетиков

Збалансована періопераційна мультимодальна аналгезія з використанням декількох синергетичних агентів мінімізує побічні ефекти, які можуть бути викликані високими дозами тільки одного анестезуючого агента. Метою роботи було визначення ефективності періопераційної мультимодальної малоопіоїдної аналгезії як методики анестезіологічного забезпечення у вікових пацієнтів при проведенні кардіохірургічних втручань в умовах штучного кровообігу. Матеріали та матоди. У дослідження включено 18 пацієнтів (11 (61,1%) чоловіків і 7 (38,9%) жінок) у віці від 63 до 76 років (середній вік – 69,5±6,2 року), яким проведено аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Середня маса тіла – 89,6±13,9 кг (від 75 до 115 кг). Індукція в анестезію складалася з внутрішньовенного (в/в) введення пропофолу в дозі 1,52±0,05 мг/кг і фентанілу в дозі 1 мкг/кг. М'язова релаксація досягалася в/в введенням піпекуронію броміду в дозі 0,1 мг/кг. Для підтримання анестезії використовували інгаляцію севофлурану. Перед початком розрізу в/в додавали субнаркотичну дозу кетаміну (0,5 мг/кг) і лідокаїн 1 мг/кг болюсно з одночасним налагодженням безперервної інфузії останнього в дозі 1,5-2 мг/кг на годину. Для післяопераційного знеболювання застосовувався кеторолак трометамін. Інтенсивність больового синдрому оцінювалася за допомогою 10-бальної візуально-аналогової шкали болю. Рівень ендокринно-метаболічного відповіді визначався шляхом вимірювання динаміки лактату і кортизолу. Результати. Середня доза фентанілу на весь час анестезії склала 1,09±0,03 мкг/кг на годину (в середньому 358,3±27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Під час проведення штучного кровообігу і в ранньому постперфузійному періоді показники кровообігу у всіх обстежених хворих відповідали гемодинамічного профілю даної патології. Позитивний вербальний контакт з пацієнтами зафіксований через 18,6±3,4 хвилин після закінчення анестезії. Рівень кортизолу в ранньому післяопераційному періоді становив 479,3±26,4 нмоль/л. Середні показники інтраопераційного рівня лактату склали 1,61±0,2 ммоль/л. Середня оцінка болю в першу післяопераційну добу у обстежених хворих становила 4,6 ± 1,2 (3-6) балів за візуально-аналоговою шкалою болю, через добу після операції – 2,6±1,1 (1,5-4) бали за візуально-аналоговою шкалою болю. Висновки. Мультимодальна малоопіоїдна методика аналгезії забезпечує адекватний анальгетичний ефект у пацієнтів похилого та старечого віку, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень. Використання кеторолаку як компонента мультимодальной малоопіоідной аналгезії є ефективним методом досягнення адекватного післяопераційного знеболювання і сприяє зменшенню побічних ефектів, пов'язаних із застосуванням наркотичних анальгетиків.

Balanced perioperative multimodal analgesia using multiple synergistic agents minimizes side effects that can be caused by high doses of only one aesthetic agent. The aim of the work was to determine the efficacy of perioperative multimodal low-opioid analgesia as anesthetic assurance techniques in aged and geriatric patients during cardiac surgery with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The study included 18 patients (11 (61.1%) men and 7 (38.9%) women) aged from 63 to 76 years old (mean age 69.5±6.2 years), who underwent coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass support. The average body weight was 89.6±13.9 kg (75 to 115 kg). The anaesthesia consisted of intravenous (iv) administration of propofol in a dose of 1.52±0.05 mg/kg and fentanyl in a dose of 1 μg/kg. Muscle relaxation was achieved by injecting pipecuronium bromide in a dose of 0.1 mg/kg. Sevoflurane inhalation was used to maintain anesthesia. Before making incision, the subnarcotic dose of ketamine (0.5 mg / kg) and lidocaine 1 mg/kg bolus were added with simultaneous administration of the continuous infusion of the latter in a dose of 1.5-2 mg/kg per hour. For postoperative analgesia ketorolac tromethamine was used. The intensity of the pain syndrome was assessed using a 10-point visual-analog scale of pain. The level of endocrine-metabolic response was determined by measuring the dynamics of lactate and cortisol. Results. The average dose of fentanyl, which was used for the patient during the whole time of anaesthesia, was 1.09±0.03 μg / kg per hour (on average 358.3±27.1 μg for all time of surgery). During the extracorporeal circulation and in the early postoperative period, the blood circulation parameters in all patients examined corresponded to the hemodynamic profile of the operated pathology. Positive verbal contact with patients was recorded in 18.6±3.4 minutes after the end of anaesthesia. The level of cortisol in the early postoperative period was 479.3±26.4 nmol/l. The average values of the intraoperative level of lactate were 1.61±0.2 mmol/l. The mean pain level in the first postoperative day in the examined patients was 4.6 ± 1.2 (3-6) scores by VAS, one day after the operation – 2.6±1.1 (1.5-4) scores by the VAS. Conclusions. Multimodal low-opioid analgesia provides an adequate analgesic effect in aged and geriatric patients that is confirmed by the absence of hemodynamic and endocrine-metabolic disorders. The use of ketorolac as a component of multimodal low-opioid analgesia is an effective method for achieving adequate postoperative analgesia and contributes to reducing the side effects associated with the use of narcotic analgesics.