Використання біоскла в лікуванні переломів та дефектів довгих кісток

Abstract

Вступ. Одним із перспективних направлень в сучасній травматології і ортопедії при лікуванні уламкових переломів та дефектів кісток являється використання синтетичних кальцій-фосфатних біоматеріалів. Мета роботи: виявити особливості загоювання дефектів довгих кісток у щурів при імплантації кальцій фосфатних склокристалічних матеріалів, та обґрунтувати доцільність використання в клінічній практиці біоскла в комплексному лікуванні переломів та дефектів довгих кісток. Матеріали та методи дослідження. В нашій роботі використано біоактивний кальційфосфатний склокристалічний матеріал БС-11. В експериментальній частині проведено на 36 білих щурах. Тваринам відтворювали метафізарні в ділянках стегнової кістки з наступним заповненням біосклом. Результати дослідження та обговорення. Навколо імплантованих зразків ми спостерігали утворення фіброретикулярної тканини остеогенного типу і кісткової тканини різного ступеня зрілості на всі терміни. Відносний вміст кісткової тканини в регенераті навколо досліджуваних зразків БС-11 підвищувався зі збільшенням періоду спостереження і досягав 100 % через 30 діб після операції й на кінцевий термін дослідження навколо матеріалу утворилася кісткова тканина пластинчастої структури. У жодному випадку не встановлено ознак запалення або будь-якої клітинної реакції, що відображує біосумісність матеріалу. Висновки. У результаті морфологічного дослідження встановлено, що за умов введення циліндричних блоків, виготовлених із склокристалічних кальцій фосфатних матеріалів БC-11, у дистальний метафіз стегнової кістки щурів остеорапарація навколо них перебігає відповідно до загальновідомих стадій з утворенням кісткової тканини пластинчастої структури на кінцевий термін дослідження (90 діб). Даний матеріал може бути застосований для лікування дефектів довгих кісток різної етіології.

Введение. Одним из перспективных направлений в современной травматологии и ортопедии при лечении переломов и дефектов костей является использование синтетических кальций-фосфатных биоматериалов. Цель работы: выявить особенности заживления дефектов длинных костей у крыс при имплантации кальций фосфатных стеклокристаллические материалов, и обосновать целесообразность использования в клинической практике биостекла в комплексном лечении переломов и дефектов длинных костей. Материалы и методы исследования. В нашей работе использован биоактивный кальций-фосфатный стеклокристаллический материал БС-11. Экспериментальную часть проведено на 36 белых крысах. Животным воспроизводили дефект в бедренной кости с последующим заполнением биостеклом. Результаты исследования и обсуждение. Вокруг имплантированных образцов мы наблюдали образование фиброретикулярной ткани остеогенной типа и костной ткани различной степени зрелости на все сроки. Относительное содержание костной ткани в регенерате вокруг исследуемых образцов БС-11 повышался с увеличением периода наблюдения и достигал 100% через 30 суток после операции и на конечный срок исследования вокруг материала образовалась костная ткань пластинчатой структуры. Ни в коем случае не установлено признаков воспаления или любой клеточной реакции, отображает биосовместимость материала. Выводы. В результате морфологического исследования установлено, что в условиях введения цилиндрических блоков, изготовленных из стеклокристаллические кальций фосфатных материалов БC-11 в дистальный метафиз бедренной кости крыс остеорапарация вокруг них протекает в соответствии с общеизвестными стадиями с образованием костной ткани пластинчатой структуры на конечный срок исследования (90 суток). Данный материал может быть использован для лечения дефектов длинных костей различной этиологии.

One of the most promising trends in contemporary traumatology and orthopaedics towards the treatment of fractures and bone defects is the use of synthetic calcium-phosphate biomaterials. The purpose of this study is to identify the features of bone defect healing in rats during the implantation of calcium phosphate glass crystalline materials, and to substantiate the feasibility of the use of bioglass in the clinical treatment of fractures and defects of long bones. Materials and methods. In this study we used bioactive calciumphosphate glass crystal material BS-11. The experimental part was performed on 36 white rats. The animals were subjected to defect modelling in the femur with following bioglass filling. Results. We observed the formation of osteogenic fibroreticular tissue and bone tissue of varying degrees of maturity around the implanted filling samples through all the healing periods. The relative content of bone tissue in the surrounding regenerated tissue around the studied samples BS-11 increased in parallel with the increase of the observation period and reached 100% in 30 days after the surgical operation and at the end of the study we registered the formation of bone tissue of the lamellar structure around the samples inserted. We observed no signs of inflammation or any cellular reaction in any of the cases studies that points out the biocompatibility of the material. Conclusions. Morphological study has demonstrated that the insertion of cylindrical blocks made of glass-crystalline calcium phosphate materials BC-11 in the distal metaphysis of the femur of rats and healing is accompanied with osteoregeneration around them in accordance with the conventional stages of the bone tissue formation. This material can be recommended for treating long bone defects of different aetiology.