Клініко-параклінічні аспекти прогнозування важких форм гіпербілірубінемії неонатального періоду

Abstract

Сучасні клінічні настанови в неонатології містять перелік груп ризику новонароджених щодо тяжких форм неонатальної жовтяниці, проте бракує достовірності клініко-параклінічних критеріїв, які б дозволили прогнозувати важкість перебігу патології, а також, визначити предиктори та ранні ознаки дисфункції гепатобіліарної системи для проведення своєчасної медикаментозної корекції в неонатальному періоді. Мета дослідження. Провести аналіз факторів ризику соматичної патології, перебігу вагітності та пологів у матері, клініко-параклінічних особливостей ранньої неонатальної адаптації у дітей з урахуванням гестаційного віку при народженні для виявлення груп ризику новонароджених з тяжкими формами гіпербілірубінемії. Матеріали і методи. Вивчені особливості соматичного анамнезу, перебігу гестаційного періоду та пологів у 141 жінки, діти яких мали клінічні прояви неонатальної жовтяниці. Основні групи спостереження новонароджених: до I групи увійшли доношені новонароджені діти, які були відповідно розділені на дві підгрупи: підгрупа ІА (46 дітей) – діти, які мали середню важкість стану та підгрупа ІБ (23 дитини) – діти, стан яких був оцінений як важкий. II (контрольну) групу склали 72 здорових доношених новонароджених. До III групи увійшли передчасно народжені діти з терміном гестації з 34-х до 37-ти тижнів). Відповідно, IIIА групу склали 28 новонароджених, які мали середню важкість стану, IIIБ групу – із важким загальним станом в ранньому неонатальному періоді. IV групу склали умовно здорові новонароджені діти із зазначеним терміном гестації. Критеріями виключення з дослідження були: передчасні пологи (термін гестації < 34 тижнів), жовтяниця інфекційного ґенезу (Р36), підтверджена вроджена органічна патологія гепатобіліарної системи, зокрема: аномалія розвитку жовчного міхура, атрезія жовчовивідних протоків (Q44), вроджений вірусний гепатит (Р53.3). Результати та їх обговорення. Материнськими факторами, що ускладнювали перебіг вагітності і мали значення для формування важкості перебігу патології у дітей, які мали клінічні прояви гіпербілірубінемії, при перинатальній патології були: вік матері, особливо при передчасному народженні, непліддя та самовільні викидні а анамнезі, плацентарна дисфункція, загроза передчасних пологів при даній вагітності, ізоімунізація за резусфактором. За шкалою Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia (2004), було відмічено деяку тенденцію щодо збільшення ризику важкості гіпербілірубінемії за умов перинатальної патології у доношених новонароджених дітей, однак у передчасно народжених дітей подібної тенденції не спостерігалося. Найбільш частими клінічними симптомами у новонароджених за наявності гіпербілірубінемії при перинатальній патології були: гепатоспленомегалія, порушення функції кишечника, гіпоглікемія, анемічний синдром, поєднані геморагічні розлади. Показники біохімічного спектру крові новонароджених вказували на підвищений рівень загального білірубіну сироватки, переважно за рахунок непрямої фракції, знижений рівень загального білка, альбуміну та глюкози, вірогідне підвищення активності АсАТ при середній важкості стану, що свідчить про його активацію, при зниженні показника при важкому стані - у доношених новонароджених; у передчасно народжених дітей активність АсАТ мала тенденцію до зниження як при середньому, так і при важкому стані новонароджених. Показник АлАТ мав вірогідне підвищення активності у кореляціїї зі зростанням важкості стану в доношених новонароджених при зниженій ферментативній реакції – у передчасно народжених дітей. Висновки. 1. Оцінка ймовірності розвитку важкої гіпербілірубінемії у новонароджених дітей повинна бути комплексною, зважати на фактори ризику з боку матері з урахуванням її соматичного, акушерсько-гінекологічного анамнезу, перебігу вагітності та пологів, з проведенням бальної оцінки чинників ризику згідно рекомендацій «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Важливу роль для попередження розвитку важких форм гіпербілірубінемії відіграє оцінка ризиків в новонародженого, з урахуванням характеру перебігу перинатальної патології, своєчасним виявленням клінічних симптомів, властивих для порушень метаболізму й транспорту білірубіну.

Modern clinical guidelines in neonatology consist list of risk groups of severe form of neonatal jaundice in newborns, but there is a lack of authenticityof clinical and paraclinical criteria’s, which could have allowed to forecast the severity ofpathological course and to define the predictors and early signs of dysfunction of hepatobiliary system for timely conducting of medical correction in neonatal period. Objective.To conduct the analysis of risk factors of somatic pathology, course of pregnancy andchildbirthof pregnant, clinical and paraclinical peculiarities of early neonatal adaptation of kids considering gestational age in time of birth for defining of risk groups of newborns with severe form ofhyperbilirubinemia. Materials and methods.Researched peculiarities of somatic anamnesis, gestational periods course and childbirth of 141 women, whose kids had clinical signs of neonatal jaundice. Main researched groups of newborns: I group includes mature newborns, whowere divided on two subgroups: subgroup IA (46 kids) – kids that had middle condition severity and subgroup IB (23 kids) – kids with severe condition. II (control) group consist of 72 healthy mature newborns. III group includes premature newborns with gestation period 34 – 37 weeks. Consequently, IIIA group consist of 28 newborns with middle condition severity, IIIB group – kids with severe general condition in neonatal period. IV group includes conditionally healthy newborns with defined gestation period. Criteria of excluding from research were: premature childbirth (gestation period < 34 weeks), infectious genesis jaundice (P36), confirmed congenital organic pathology of hepatobiliary system, in particular: anomaly of development of gallbladder, atresia of bile duct (Q44), congenital viral hepatitis (P53.3) Result and discussions. Maternity factors that complicate the pregnancy course and had an importance for severity of pathological course in kids, who had a clinical sign of hyperbilirubinemia in perinatal pathology: age of pregnant, especially in premature childbirth, infertility and uncontrolled misbirthof anamnesis, placental dysfunction,threat of premature birth in this pregnancy by rhesus factor. According to scale “Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia” (2004), was distinguished some tendency of increasing of severity risk of hyperbilirubinemia in perinatal pathology of mature newborns, but that tendency didn’t exist in premature newborns. The most frequent clinical symptoms in newborns with hyperbilirubinemia in perinatal pathology were: hepatosplenomegaly, bowels dysfunction, hypoglycemia, anemic syndrome, combined hemorrhagic disorders. Indicators of biochemical blood’s spectrum of newborns showed increased level of general bilirubinserum, mainly for non-conjugate fraction, decreased level of general protein,albumin and glucose, possible increasing of AsAT activity in middle severity of condition, that tells about its activation, decreasing of indicator in severe condition; AsAT activity of premature newborns had a tendency of increasing in both middle and severe condition of newborns. AlAT indicator had a possible increasing of activity in correlation with increasing of conditions severity of mature newborns and decreased ferment reaction – in premature newborns. Сonclusions. 1. Estimation of probability of severe hyperbilirubinemia development in newbornshas to be complex, considering risk factors of pregnant and her somatic, obstetric and gynecological anamnesis, course of pregnancy and of childbirth and with conducting of marks estimation of factors according recommendations of «Risk Score for Neonatal Hyperbilirubinemia» (2004). 2. Important role for prevention of development of severe form of hyperbilirubinemia has estimation of risks in newborns, considering nature of perinatal pathology course, timely detectionof clinical symptoms, existentin disorders of metabolism and transport of bilirubin.