Хронічний стрес та його метаболічне забезпечення

Abstract

Адаптація організму людини до дії стрес-факторів настає в результаті зміни фізіологічних констант зі збереженням рівня метаболічних процесів, що забезпечується одночасними змінами біохімічного, в першу чергу енергетичного забезпечення тканин. Незалежно від природи стресіндукуючого впливу він володіє універсальністю. Організм реагує на стрес стереотипним набором біохімічних і фізіологічних процесів, протікання яких забезпечує неспецифічну або строкову адаптацію. Фактори зовнішнього середовища, до яких адаптується організм, діючи різними шляхами, в кінцевому результаті призводять до одного і того ж загального комплексу порушень - дефіциту енергозабезпечення, збільшення потенціалу фосфорилювання і мобілізації енергетичних ресурсів. Хронічний психоемоційний стрес викликає тривалу пероксидацію ліпідів серця, активацію ліпаз і фосфоліпаз, а також сприяє розвитку атеросклерозу судин, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі. При хронічному стресі виникає ситуація, коли негативні впливи, в першу чергу психоемоційні, не завжди супроводжуються зростанням функції. У той же час стереотипність стресової відповіді виявляється в одночасній, але не адекватній функції зміні метаболізму, адже одні й ті ж самі регуляторні системи спрацьовують синхронно. Виникає стан, раніше описаний нами як сомато-регуляторний дисбаланс. Одним із основних проявів якого і є неадекватність енергетичного біохімічного забезпечення організму, тобто порушення функціонально-метаболічного континууму. Саме це (гіперглікемія, гіперліпемія, активація перекисно-окиснювального метаболізму) і виступає початковими патогенетичними чинниками, які відповідальні за низку патофізіологічних порушень при хронічному стресі.

Адаптация организма к действию стресс-факторов наступает в результате изменения физиологических констант с сохранением уровня метаболических процессов, обеспечивается одновременными изменениями биохимического, в первую очередь энергетического обеспечения тканей. Независимо от природы стресс-индуцирующего влияния он обладает универсальностью. Организм реагирует на стресс стереотипным набором биохимических и физиологических процессов, протекание которых обеспечивает неспецифическую или срочную адаптацию. Факторы внешней среды, к которым адаптируется организм, действуя различными путями, в конечном итоге приводят к одному и тому же общему комплексу нарушений - дефициту энергообеспечения, увеличению потенциала фосфорилирования и мобилизации энергетических ресурсов. Хронический психоэмоциональный стресс вызывает длительную пероксидацию липидов сердца, активацию липаз и фосфолипаз, а также способствует развитию атеросклероза сосудов, ишемической болезни сердца, гипертонической болезни. При хроническом стрессе возникает ситуация, когда негативные влияния, в первую очередь психоэмоциональные, не всегда сопровождаются ростом функции. В то же время стереотипность стрессового ответа оказывается в одновременном, но не адекватном функции изменении метаболизма, ведь одни и те же регуляторные системы срабатывают синхронно. Возникает состояние, ранее описанное нами как сомато-регуляторный дисбаланс. Одним из основных проявлений которого и является неадекватность энергетического биохимического обеспечения организма, тесть нарушение функциональнометаболического континуума (ФМК). Именно это (гипергликемия, гиперлипемия, активация перекисноокислительного метаболизма) и выступает начальными патогенетическими факторами, которые ответственны за ряд патофизиологических нарушений при хроническом стрессе.

Adaptation of the body to the action of stress factors occurs as a result of changes in physiological constants while maintaining the level of metabolic processes, is provided by simultaneous changes in the biochemical, primarily energy supply of tissues. Regardless of the nature of the stress-inducing effect, it is versatile. The body responds to stress with a stereotypical set of biochemical and physiological processes, the course of which provides non-specific or urgent adaptation. Environmental factors, to which the body adapts, acting in different ways, ultimately lead to the same general set of disorders - a lack of energy supply, an increase in the phosphorylation potential and the mobilization of energy resources. Chronic psychoemotional stress causes prolonged peroxidation of heart lipids, activation of lipases and phospholipases, and also contributes to the development of vascular atherosclerosis, coronary heart disease, and hypertension. In chronic stress, a situation arises when stressful influences, primarily psycho-emotional ones, are not always accompanied by an increase in function. At the same time, the stereotypicity of the stress response is in the simultaneous, but not adequate function of the change in metabolism, because the same regulatory systems work simultaneously. A state arises that we previously described as a somato-regulatory imbalance. One of the main manifestations of which is the inadequacy of the energy biochemical support of the body, i.e., a violation of the functional-metabolic continuum (FMC). It is this (hyperglycemia, hyperlipemia, activation of peroxidative metabolism) that acts as the main pathogenetic factors that are responsible for a number of pathophysiological disorders in chronic stress.