Надмірна маса тіла й ожиріння як важливі фактори ризику цитостатик-індукованих уражень печінки у хворих на гострі лейкемії

Abstract

Мета роботи - визначити роль надмірної маси тіла й ожиріння у формуванні гепатотоксичних реакцій у хворих на гострі лейкемії (ГЛ). Матеріали та методи. Обстежено 58 пацієнти з уперше встановленим діагнозом ГЛ. Вік пацієнтів склав 22-63 роки, співвідношення жінок і чоловіків - 26 (44,8 %) і 32 (55,2 %) відповідно. Розподіл пацієнтів на групи проводили відповідно до результатів визначення індексу маси тіла: перша група (n = 30) - хворі на ГЛ з нормальною вагою; друга група (n = 28) - хворі на ГЛ з надмірною масою тіла й ожирінням. Обстеження пацієнтів проводили тричі: перед початком хіміотерапії, на 28-й і 56-й день. Визначали показники активності аланінової (АЛТ) і аспарагінової (АСТ) амінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфатази (ЛФ), загального білірубіну (ЗБ) у сироватці крові. Визначення ступеня тяжкості гепатотоксичних реакцій проводили відповідно до критеріїв Національного інституту раку (NCI). Результати та обговорення. На 56-й день лікування в першій групі хворих на ГЛ з нормальною вагою виявлено тенденцією до зростання в сироватці крові активності АЛТ у 1,8 разу, АСТ - у 1,3 разу, ЛФ - у 1,6 разу, ГГТП - у 1,9 разу порівняно з первинним обстеженням (р > 0,05) та збереження рівня ЗБ у сироватці крові у межах нормальних значень. У другій групі хворих з надмірною масоою тіла й ожирінням зареєстровано достовірне зростання активності АЛТ в 2,6 разу, АСТ - у 2,5 разу, ГГТП - у 2,6 разу, ЛФ - у 3,7 разу, а також збільшення рівня ЗБ у сироватці крові у 3,6 разу порівняно з первинним обстеженням. Крім того, гепатотоксичні реакції зафіксовані у 7 (23,3 %) хворих першої групи і у 19 (67,8 %) - другої. У хворих першої групи гепатотоксичність не перевищувала І ступінь, у 8 (28,6 %) хворих другої групи гепатотоксичність відповідала І ступеню і у 11 (39,3 %) пацієнтів - ІІ ступеню. Висновки. Надмірна маса тіла й ожиріння є суттєвими факторами ризику розвитку гепатотоксичних реакцій у динаміці ХТ гострих лейкемій.

Цель работы определить роль избыточного веса и ожирения в формировании гепатотоксических реакций у больных острыми лейкемиями (ОЛ). Материалы и методы. Обследованы 58 пациентов с впервые установленным диагнозом ОЛ. Возраст пациентов составил 22-63 года, соотношение женщин и мужчин - 26 (44,8 %) и 32 (55,2 %) соответственно. Разделение пациентов на группы проводили согласно результатам определения индекса массы тела: первая группа (n = 30) -больные ОЛ с нормальным весом; вторая группа (n = 28) - больные ОЛ с избыточным весом и ожирением. Обследование пациентов проводили трижды: перед началом химиотерапии, на 28-й и 56-й день. Определяли показатели активности аланиновой (АЛТ) и аспарагиновой (АСТ) аминотрансферазы, γ глутамилтранспептидазы (ГГТП), щелочной фосфатазы (ЩФ), общего билирубина (ОБ) в сыворотке крови. Определение степени тяжести гепатотоксических реакций проводили в соответствии с критериями Национального института рака (NCI). Результаты и обсуждение. На 56-й день лечения в первой группе больных ОЛ с нормальным весом выявлено тенденцию к увеличению в сыворотке крови активности АЛТ в 1,8 раза, АСТ - в 1,3 раза, ЩФ - в 1,6 раза, ГГТП- в 1,9 раза сравнительно с первичным обследованием (р > 0,05) и сохранением уровня ОБ в сыворотке крови в пределах нормальных значений. Во второй группе больных с избыточным весом и ожирением зарегистрировано достоверное увеличение активности АЛТ в 2,6 раза, АСТ - в 2,5 раза, ГГТП - в 2,6 раза, ЩФ - в 3,7 раза, а также увеличение уровня ОБ в сыворотке крови в 3,6 раза в сравнении с первичным обследованием. Кроме того, гепатотоксические реакции зафиксированы у 7 (23,3 %) больных первой группы и у 19 (67,8 %) больных второй группы. У больных первой группы гепатотоксичность не превышала І степень, а у 8 (28,6 %) больных второй группы гепатотоксичность соответствовала І степени, 11 (39,3 %) пациентов - ІІ степени. Выводы. Избыточный вес и ожирение являются существенными факторами риска развития гепатотоксических реакций в динамике ХТ острых лейкемий.

Objective - to determine the role of overweight and obesity in the hepatotoxic reactions development in patients with acute leukemia (AL). Materials and methods. The examinations involved 58 patients with newly diagnosed AL. Patient’s age was 22-63 years, the ratio of women and men was 26 (44.8 %)/32 (55.2 %), respectively. The patients were divided in groups according to the results of body weight index: I (n = 30) - patients with normal weight; ІІ (n = 28) - patients with obesity and overweight. Patients were examined three times: at baseline before starting chemotherapy (CT), on the 28th and 56th days. The activity of alanine (ALT) and aspartate aminotransferase (AST), gamma-glutamyl transpeptidase (GGTP), alkaline phosphatase (ALP), total bilirubin (TB) in the blood serum were determined. The hepatotoxic reactions’ severity was performed according to the criteria of the National Cancer Institute (NCI). Results and discussion. On the 56th day of treatment in patients of group I with normal weight, the following trends were determined: tendency to increase of ALT activity in the blood serum in 1.8 times, AST - in 1.3 times, ALP - in 1.6 times, GGTP - 1.9 times in comparison with the baseline levels (p > 0.05). The preservation of serum TB level within the normal values was noticed. In patients of group II with overweight and obesity there was a significant increase in ALT activity in 2.6 times, AST - in 2.5 times, GGTP - in 2.6 times, APL in 3.7 times, as well as TB serum level increase in 3.6 times compared with the baseline. In addition, hepatotoxic reactions were observed in 7 (23,3 %) patients in group І and in 19 (67.8 %) patients in group ІІ. In patients of group I hepatotoxicity did not exceed grade I, and in group ІІ - in 8 (28.6 %) patients hepatotoxicity was of grade I and in 11 (39.3 %) patients - grade II. Overweight and obesity were proved as essential risk factors for the development of hepatotoxic reactions in the CT pattern of acute leukemia.