Роль тестового контролю і якості тестових завдань у підготовці фахівців на кафедрі патофізіології

Abstract

Питання методології якісного оцінювання рівня знань та навичок студентів завжди є актуальним для викладача вищої школи, який працює у закладах III-IV рівнів акредитації. Якісне оцінювання дозволяє викладачу виявити недоліки у підготовці студента до заняття, а студенту дає можливість скоректувати свою самостійну роботу, що в сумі призводить до кращої підготовки фахівців всіх профілів та медичного зокрема. На кафедрі патофізіології розроблені навчальні посібники для самостійного опрацювання теми перед заняттям – «хендаути», які відповідають програмі Модуля №1 та Модуля №2 [1, 3, 4]. В «хендаутах» наведені тестові завдання, виконання яких практично неможливе без опрацювання додаткової літератури за темою заняття. Це покращує підготовку студентів до практичних занять та іспиту із дисципліни. Недоліком цих тестових завдань є те, що вони створені не за стандартами КРОКу-1 та містять декілька правильних відповідей (від 1 до 8). Приклад №1 ситуаційної задачі з патофізіології із бази даних КРОК-1: «Через декілька годин після опіку в ділянці гіперемії та набряку шкіри у хворого з’явилось вогнище некрозу. Який головний механізм забезпечує посилення руйнівних явищ в осередку запалення? A Первинна альтерація B Вторинна альтерація* C Еміграція лімфоцитів D Діапедез еритроцитів E Проліферація фібробластів» Наведена ситуаційна задача відноситься до теми «Запалення», яка входить до програми змістового модуля №2 «Типові патологічні процеси», що вивчається в рамках Модуля №1 «Загальна патофізіологія». Вирішення цієї задачі вимагає від студента аналізу клінічної ситуації та фундаментальних знань із теми «Запалення». Відсутність явищ некрозу в перші хвили після опіку свідчить про те, що первинна альтерація (температурне ушкодження) не може бути причиною некротичних змін, тому причиною появи некрозу через кілька годин є активація вторинної альтерації (у прикладі позначено *), що і буде правильною відповіддю на задачу, наведену у прикладі №1. Приклад №2 ситуаційної задачі з патофізіології із бази даних КРОК-1: «Хворому з цирозом печінки разом з лікарськими препаратами довенно ввели 500,0 мл 5% розчину глюкози. Яке порушення водно-електролітного балансу найбільш ймовірно може виникнути у хворого? A Гіпоосмолярна гіпергідратація* B Гіперосмолярна гіпергідратація C Ізоосмолярна гіпергідратація ** D Гіпоосмолярна дегідратація E Гіперосмолярна дегідратація» Наведена у прикладі №2 ситуаційна задача відноситься до теми «Порушення водно-сольового обміну та кислотно-основної рівноваги», яка входить до програми змістового модуля №2 «Типові порушення обміну речовин», що вивчається в рамках Модуля №1 «Загальна патофізіологія». Відповідь, яка за базою тестів вважається правильною - Гіпоосмолярна гіпергідратація (відмічена *) не є вірною із патофізіологічної точки зору. Гіпоосмолярна гіпергідратація – це збільшення надходження рідини до організму та/або тканини за рахунок введення речовин, що містять меншу осмолярність ніж кров. Використаний у задачі розчин глюкози 5% є ізоосмолярним розчином по відношенню до плазми крові людини. Підручник із патофізіології [5] аргументовано стверджує, що введення надлишкової кількості 5% розчину глюкози призводить до гіпоосмолярної гіпергідратації, оскільки після його введення глюкоза засвоюється печінкою та депонується у вигляді глікогену, залишаючи водну частину розчину в судинах. Проте в описаній в прикладі №2 задачі наголошується, що пацієнт має цироз печінки. Циротична печінка має меншу кількість функціонуючих гепатоцитів, що призводить до неможливості поглинання глюкози та її депонування. Тому правильною відповіддю до даного тесту мала б бути ізоосмолярна гіпергідратація (відмічена **). В нашій попередній роботі ми обґрунтували, що використання тестового контролю для оцінки якості підготовки студентів до практичного заняття є необхідним кроком до наближення рівня медичної освіти в Україні до світових стандартів [2]. Проте, як видно із прикладів тестових завдань №1 та №2, існує об’єктивна необхідність у контролі за якістю тестових завдань, що входять до бази КРОК-1. Тому використання тестових завдань типу КРОК-1 не може бути єдиним методом оцінювання знань та навичок студентів. Використання лише тестового контролю типу КРОК-1 призведе до тренування лише об’єму фактичної пам’яті, оскільки студент відповідно до людської природи піде шляхом найменшої витрати сил та запам’ятає «правильні» відповіді без проведення системного аналізу тестового завдання. Враховуючи той факт, що кінцевою метою навчання студентів на кафедрі патофізіології є підготовка фахівця, який здатен критично аналізувати ситуацію, що склалась із певним пацієнтом із розумінням основних типових патологічних процесів, застосування тестових завдань типу КРОК-1 має бути обов’язково доповнене вирішенням ситуаційних задач, як було аргументовано у попередній роботі [1]. Наявність тестових завдань, що містять у собі «невірну» відповідь у якості «вірної» не є суто негативним явищем за умови правильного використання цього тесту у навчальному процесі. Доцільним є створення певної бази «неадекватних» тестів, які в певні роки були використані для державного контролю. Доцільним є використання тестів, що подібні до наведеного у прикладі №2 не для контролю рівня підготовки студентів до практичних занять, а, після детального аналізу та обговорення тестового завдання із студентами, для більш глибокої оцінки розуміння теми заняття та формування критичного мислення. Тести типу КРОК-1 також не слід використовувати для тренування суто механічної пам’яті у студентів. Навіть тести як у прикладі №1 слід аналізувати на практичному занятті більш детально, вимагаючи від студентів відтворення не лише правильної відповіді, а й алгоритму вирішення тесту. Підсумовуючи вищезазначене, варто сказати, що використання тестових завдань для оцінки рівня знань та вмінь студентів на практичному занятті є недостатнім для об’єктивної оцінки. Проте тестові завдання типу КРОК-1 можуть ефективно доповнювати традиційні методи оцінювання. Список використаної літератури 1. Акімов О.Є. Роль вирішення ситуаційних задач на заняттях патофізіології у підготовці компетентного медичного фахівця / О.Є. Акімов, С.В. Денисенко, А.А. Левков [та ін.] // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 7–8. 2. Акімов О. Є. Роль тестового контролю в інтеграції освітнього процесу на кафедрі патофізіології до європейського освітнього простору / О. Є. Акімов, А. В. Міщенко, А. А. Левков, В. О. Костенко // Матеріали VII Пленуму наукового товариства патофізіологів «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики». Україна, Полтава. – 2018. – С.4-5. 3. Патофізіологія. Частина 1. Загальна патофізіологія: завдання для самостійної роботи: навчально-методичний посібник. – Полтава, 2013 – 80 с. 4. Патофізіологія. Частина 2. Патофізіологія органів і систем: завдання для самостійної роботи: навчально-методичний посібник. – Полтава, 2013 – 76 с. 5. Патофізіологія: підручник / Ю.В. Биць, Г.М. Бутенко, А.І. Гоженко та ін.; під ред. М.М. Зайко, Ю.В. Биця, М.В. Кришталя. – К. ВСІ «Медицина», 2017. – 736 с. + 4 з кол. вкл.