Оптимізація викладання дисципліни «Патофізіологія» із урахуванням викликів сучасності

Abstract

З 2019 року наказом Міністерства охорони здоров’я України були змінені умови ліцензування студентів 3 курсу, які навчаються за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія». Було впроваджено Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ) до складу якого входять: іспит КРОК-1, іспит із володіння англійською мовою та іспит International Foundations of Medicine (IFOM). Зі зміною умов ліцензування виникає необхідність у змінах в методичних підходах до викладання дисциплін, які входять до іспиту КРОК-1 та вивчення яких передбачено IFOM. Дисципліна «Патофізіологія» входить до 9 дисциплін, перевірка якості вивчення яких студентами передбачене іспитом КРОК-1. Дисципліна «Патофізіологія» безпосередньо не входить до списку дисциплін, вивчення яких передбачене іспитом IFOM. В структурі іспиту IFOM патофізіологія представлена у якості частини комплексної дисципліни «Патологія». До складу дисципліни «Патологія» входить також навчальна дисципліна «Патологічна анатомія». У зв’язку із різницею у навчальних програмах, які передбачають форму контролю у вигляді іспиту IFOM та навчальними програмами, які передбачають форму контролю у вигляді іспиту КРОК-1, виникає необхідність доповнення робочих начальних програм із дисципліни «Патофізіологія». Запропонована у нашій попередній роботі структура дисципліни не надає можливості оперативно та системно відреагувати на виклики, які постають перед викладачем. [1] А саме винесення частини дисципліни на 6 рік навчання не дозволить повноцінно підготувати студентів 3 курсу до іспиту IFOM, оскільки модуль 2 «Спеціальна патофізіологія» входить до структури «Патології». Хоча на кафедрі патофізіології наявна достатня кількість методичного матеріалу для ефективної організації навчального процесу, що дозволяє не тільки підготувати студентів до іспиту КРОК-1, а й забезпечити здобуття ними необхідних лікарю компетентностей шляхом вивчення алгоритмів вирішення ситуаційних задач. [2] Існує проблема в забезпеченні якісної підготовки до IFOM. Особливістю тестів, які використовуються підчас іспиту IFOM є більший об’єм інформації, яка наведена в тесті, та більший акцент саме на молекулярні механізми розвитку певної патології. Встановлення діагнозу в тестах IFOM є обов’язковим етапом підчас їх вирішення, проте не є оцінюваною компетентністю. Тому студенти, які звикли вирішувати тести, складені за типом тих, що використовуються підчас КРОК-1, шляхом підбору та заучування певних «ключових слів» або «ключових фраз» стикаються із певними труднощами при роботі із тестами IFOM. Приклад перекладеного авторами тесту IFOM № 1. “52-річний чоловік скаржиться на підвищену втомлюваність протягом 4-х місяців, болючість язика і поколювання в пальцях рук і ніг. Фізичне обстеження не виявило патології. Медичні записи від колишнього лікаря пацієнта вказують на те, що у пацієнта в анамнезі наявна перніциозна анемія. Рівень вітаміну В12 у сироватці крові пацієнта знижений. Які з наведених показників підтверджують діагноз перніциозної анемії у даного пацієнта? A. Низький рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга: в першій фазі та другій фазі. B. Низький рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга в першій фазі та нормальний у другій фазі. C. Нормальний рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга: в першій фазі та другій фазі. D. Нормальний рівень вітаміну В12 в сечі за тестом Шилінга в першій фазі та знижений у другій фазі.” Розв’язання даного тесту майже не пов’язане із текстом тесту, а вимагають відповіді на питання. Знайти відповідь у тесті в даному прикладі неможливо. Тест вимагає від студента знання патогенезу перніциозної анемії, який пов’язаний із дефіцитом внутрішнього фактору Кастла, та доведення діагнозу методами доказової медицини. У даному прикладі був запропонований тест Шилінга як метод доведення. Сутність тесту Шилінга полягає у введенні на першому етапі внутрішньом’язово вітаміну В12 у дозі, яка необхідна для ліквідації дефіциту вітаміну у пацієнта (див. умову прикладу №1) та перорально такої ж дози вітаміну В12. Тому зростання вмісту вітаміну у першій фазі тесту або його нормальний вміст є невірними відповідями, оскільки при дефіциті внутрішнього фактору Кастла вітамін В12 не буде всмоктуватись із шлунково-кишкового тракту та призведе до аномально низьких показників його концентрації у сечі пацієнта. Для того, щоб довести дефіцит саме внутрішнього фактору Кастла, а не дефекти слизової оболонки шлунка та кишківника, застосовується 2 фаза тесту Шилінга. На етапі тесту разом із пероральним вітаміном В12 вводиться і внутрішній фактор Кастла. Це призводить до нормалізації всмоктування В12 та збільшує його вміст у сечі на другому етапі тесту. Тому правильною відповіддю на тест, наведений у прикладі №1 є варіант “B”. Правильний алгоритм вирішення тестів типу IFOM полягає у тому, що в першу чергу необхідно прочитати питання тесту, потім варіанти відповідей, а вже потім читати текст тесту, шукаючи (за необхідності) відповідь. Як зрозуміло із прикладу №1 та нашої попередньої роботи застосування тестів типу IFOM сприятиме розвитку клінічного та логічного мислення студентів. [3] Розв’язання тестів даного типу на практичних заняттях має бути обов’язковим для студентів, які претендують на оцінку «5» за традиційною системою оцінювання та мають високий середній бал із дисципліни. Це дозволить певною мірою персоналізувати навчальний процес на кафедрі патофізіології. Проте застосування тестів типу IFOM на всіх заняттях із дисципліни не є можливим. Це випливає через невідповідність навчальних програм країн, де застосовувався IFOM раніше та України. Тому виникає ситуація, коли тема передбачена навчальним планом дисципліни «Патофізіологія» не входить до бази знань IFOM. Дана ситуація особливо характерна для модулю №1 «Загальна патофізілогія», який вивчається протягом 5 семестру 3 курсу студентами за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія». Заняття в рамках вивчення модулю №2 «Спеціальна патофізіологія» не мають такої проблеми. У зв’язку із цим розглядати тести типу IFOM на заняттях із модулю №1, які не входять до програми IFOM, є недоцільним. Розробка викладачами кафедри таких тестів також є нераціональною втратою часу, оскільки отримані студентами компетенції не зможуть бути ними використані підчас складання іспиту IFOM. З іншого боку постає питання щодо тих частин програми іспиту IFOM, які не входять до навчальної програми з дисципліни «Патофізіологія». Більшість цих тем можна віднести до розділу закордонних підручників «Cell injury», який базується на сучасній інформації щодо молекулярних механізмів функціонування клітини. [4, 5] Відсутність у студентів 3 курсу знань щодо сучасних уявлень про фізіологічні та патологічні процеси в клітині на молекулярному рівні призводить до «порожнечі знання» (англ. knowledge gap), яка спотворює та ускладнює розуміння патологічних процесів на рівні, який вимагається IFOM. В програмі навчальної дисципліни «Патофізіологія» підчас вивчення модулю №2 повністю відсутні розділи «Патофізіологія чоловічої репродуктивної системи» та «Патофізіологія жіночої репродуктивної системи та вагітності». Дані розділи традиційно вивчаються підчас навчання на клінічних кафедрах (кафедри урології та гінекології). Дані дисципліни вивчаються на 4 курсі та пізніше, проте інформація цих розділів є необхідною для студентів вже 3 курсу, для успішного складання іспиту IFOM. Успішне подолання викликів, що стоять перед викладачем дисципліни можливе шляхом створення двох спецкурсів для студентів 3 курсу навчання за спеціальностями 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія», а також розширення робочої навчальної програми дисципліни шляхом її доповнення розділами, що стосуються репродуктивної патології та патологій вагітності. Пропонується створення спецкурсу «Молекулярна фізіологія» (20 практичних годин, 10 лекційних годин, 2 семінарські години та 20 годин для самостійного опрацювання) та спецкурсу «Молекулярна патофізіологія» (20 практичних годин, 10 лекційних годин, 2 семінарські години та 20 годин для самостійного опрацювання). Розширення дисципліни «Патофізіологія» має складати не менше ніж 10 годин практичних занять та 10 лекційних годин підчас вивчення модулю №2 для охоплення розділів присвячених репродуктивній патології та патології вагітності. Список використаної літератури. 1. Акімов О.Є. Перспективи реструктуризації патофізіології як навчальної дисципліни для студентів медичного факультету / О.Є. Акімов, В.О. Костенко // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 9–10. 2. Акімов О.Є. Роль вирішення ситуаційних задач на заняттях патофізіології у підготовці компетентного медичного фахівця / О.Є. Акімов, С.В. Денисенко, А.А. Левков [та ін.] // Матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні». Україна, Полтава. –2019. – С. 7–8. 3. Акімов О.Є. Роль тестового контролю в інтеграції освітнього процесу на кафедрі патофізіології до європейського освітнього простору / О.Є. Акімов, А.В. Міщенко, А.А. Левков, В.О. Костенко // Матеріали VII Пленуму наукового товариства патофізіологів «Інтегративні механізми патологічних процесів: від експериментальних досліджень до клінічної практики». Україна, Полтава. – 2018. – С.134-135. 4. Goljan E.F. Rapid review Pathology 5th edition / Goljan E.F. – Canada, Elsevier Saunders, 2019. – 1733 p. 5. Kumar V. Robbins and Cotran Pathologic basis of Disease 9th edition / Kumar V., Abbas A.K., Aster J.C. – Canada, Elsevier Saunders, 2015. – 1407 p.