Psychological predictors of dissatisfaction with the results of rhinoplasty

Abstract

У статті проаналізовані результати обстеження осіб, які зверталися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики, а також задоволеність проведеною операцією. Всі пацієнти в залежності від наявності або відсутності косметичних дефектів носа були розділені на дві групи: перша (I) - 69 осіб (чоловіків - 30, жінок - 39, у віці від 19 до 50 років) з помітними для оточуючих дефектами і деформаціями зовнішнього носа, які відхилялися від встановленої естетичної норми, прийнятої в косметології, але не спотворювали зовнішність особи і не порушували фізіологічних функцій органу; друга група (II) - 30 осіб (чоловіків - 14, жінок - 16 у віці від 19 до 30 років), косметичних недоліків носа не мали, проте фіксували на ньому невиправдано велика увага, були категорично ним незадоволені і наполегливо вимагали змінити його форму. За результатами дослідження встановлено, що у переважної більшості обстежених осіб, які звертаються до пластичних хірургів з метою проведення ринопластики, виявлені психічні порушення непсихотичного регістру, які відрізнялися в залежності від наявності або відсутності дефектів та деформацій носа. Так, у обстежених І групи діагностований широкий спектр непсихотических психічних порушень з переважанням генералізованого тривожного розладу (26,09%), неврастенії (17,39%) та дисоціативного розладу (14,49%). У осіб, які дефектів і деформацій носа не мали, але наполягали на проведенні ринопластики (ІІ група), діагностували іпохондричний розлад (100,00%) з дисморфофобією на синдромальному рівні, і більш виражену депресивну симптоматику, а також особистісну тривожність. При порівняльному аналізі клініко-анамнестичних даних визначено, що особи, які мали косметичний дефект носа, зверталися до пластичних хірургів переважно вперше, частіше з метою поліпшення зовнішнього вигляду. Обстежені, в яких косметичних недоліків носа не було, прагнули зробити ринопластику для поліпшення соціального функціонування, зверталися до пластичних хірургів переважно не один раз, не отримуючи психологічного задоволення від проведених раніше операцій. На підставі результатів дослідження визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики і незадоволеності її результатами (дисморфофобія, обмеження соціального функціонування, повторні ринопластики в анамнезі з нереалістичними очікуваннями результатів, високий рівень депресії і тривоги) і запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які будуть не задоволені вдало проведеним оперативним втручанням.

В статье проанализированы результаты обследования лиц, которые обращались к пластическому хирургу для проведения косметической ринопластики, а также удовлетворенность проведенной операцией. Все пациенты в зависимости от наличия или отсутствия косметических дефектов носа были разделены на две группы: первая (I) - 69 человек (мужчин - 30, женщин - 39, в возрасте от 19 до 50 лет) с заметными для окружающих дефектами и деформациями наружного носа, которые отклонялись от установленной эстетической нормы, принятой в косметологии, но не искажали внешность лица и не нарушали физиологических функций органа; вторая группа (II) - 30 человек (мужчин - 14, женщин - 16 в возрасте от 19 до 30 лет), косметических недостатков носа не имели, однако фиксировали на нем неоправданно большое внимание, были категорически им недовольны и настойчиво требовали изменить его форму. По результатам исследования установлено, что у подавляющего большинства обследованных лиц, которые обращаются к пластическим хирургам с целью проведения ринопластики, выявлены психические нарушения непсихотического регистра, которые отличались в зависимости от наличия или отсутствия дефектов и деформаций носа. На основании результатов исследования определены предикторы негативных психологических последствий ринопластики и неудовлетворённости ее результатами (дисморфофобия, ограничение социального функционирования, повторные ринопластики в анамнезе с нереалистичными ожиданиями результатов, высокий уровень депрессии и тревоги) и предложена скрининг-анкета для своевременного выявления пациентов, которые будут не удовлетворены удачно проведенным оперативным вмешательством.

In the article, the authors analyzed the results of a survey of individuals who referred to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty, as well as the authors evaluated the satisfaction of the operation. All patients, depending on the presence or absence of cosmetic defects of the nose, were divided into two groups: the first (I) - 69 individuals (men - 30, women - 39, aged 19 to 50 years), with visible defects and deformations of the external nose, which deviated from the established aesthetic norms accepted in cosmetology, but did not distort the appearance of the face and did not violate the physiological functions of the nose; the second group (II) - 30 individuals (men - 14, women - 16, aged 19 to 30 years) who do not have cosmetic defects of the nose, however these individuals fixed unreasonably great attention on their nose, were categorically dissatisfied with it, as well as persistently demanded to change its shape. In accordance with the results of the study, the authors showed that the vast majority of the examined individuals, who referred to a plastic surgeon for rhinoplasty, have mental disorders of the nonpsychotic register, which differed depending on the presence or absence of defects and deformities of the nose. Based on the results of the study, the authors determined the predictors of the negative psychological consequences of rhinoplasty and dissatisfaction with its results (dysmorphophobia, limitation of social functioning, repeated rhinoplasty with an unrealistic expectation of results, high levels of depression and anxiety) and suggested a screening questionnaire for the timely identification of patients who would not be satisfied with a successful surgical intervention.