Оптична щільність різних відділів щелеп ортодонтичних пацієнтів в період формування зубощелепної системи

Abstract

Ріст та формування лицьового скелета протікає в тісному взаємозв'язку з ростом шийного відділу хребта. У зв'язку з тотальним збільшенням остеопенічних захворювань і захворювань тканин пародонта комп'ютерна томографія набуває особливої актуальності для дослідження щільності кісткової тканини. Мета дослідження - провести порівняльний аналіз значень мінеральної щільності кісткової тканини щелеп і мінеральної щільності другого шийного хребця у пацієнтів із зубощелепними аномаліями. Матеріали та методи. Вивчено 22 комп'ютерних томограми ортодонтичних пацієнтів, які були розподілені на дві вікові групи згідно періодам формування зубощелепної системи. Вимірювали щільність кістки другого шийного хребця і щелепних кісток в різних відділах. Результати. Оптична щільність кістки другого шийного хребця з віком наростає з 501±61,06 до 550,6±45,32. Самими щільними ділянками на обох щелепах є альвеолярний відросток між центральними різцями. Найменші значення оптичної щільності виявлені в області бугра верхньої щелепи в обох групах. На нижній щелепі подібні результати щільності кістки встановлені між другим шийним хребцем і суглобової головкою - 436 і 557 одиниць в І та ІІ групах відповідно. На обох щелепах найбільш подібними за денситометричними показниками щільності кістки встановлено між другим шийним хребцем і ділянкою біфуркації перших молярів. Лише в ІІ групі у пацієнтів на нижній щелепі цей показник становив 724,77±41,64 HU при p2<0,01. Висновки. Денситометрія кісткової тканини із застосуванням комп'ютерної томографії є діагностично інформативним методом дослідження і може застосовуватися для діагностики стану кісткової тканини щелеп і оцінки якості ортодонтичного лікування. Стабільним показником мінеральної щільності в усіх вікових групах є значення другого шийного хребця. Такі дані дозволяють використовувати його показники для порівняльної характеристики зміни мінеральної щільності в області альвеолярних відростків щелепних кісток в динаміці ортодонтичного лікування

Рост и формирование лицевого скелета протекает в тесной взаимосвязи с ростом шейного отдела позвоночника. В связи с тотальным увеличением остеопенических заболеваний и заболеваний тканей пародонта компьютерная томография приобретает особую актуальность для исследования плотности костной ткани. Цель исследования – провести сравнительный анализ значений минеральной плотности костной ткани челюстей и минеральной плотности второго шейного позвонка у пациентов с зубочелюстными аномалиями. Материалы и методы. Изучено 22 компьютерных томограммы ортодонтических пациентов, которые были распределены на две возрастные группы согласно периодам формирования зубочелюстной системы. Измеряли плотность кости второго шейного позвонка и челюстных костей в различных отделах. Результаты. Оптическая плотность кости второго шейного позвонка с возрастом нарастает с 501±61,06 до 550,6±45,32. Самыми плотными участками на обеих челюстях является альвеолярный отросток между центральными резцами. Наименьшие значения оптической плотности выявлены в области бугра верхней челюсти в обеих группах. На нижней челюсти сходные результаты плотности кости установлены между вторым шейным позвонком и суставной головкой – 436 и 557 HU в І и ІІ группах соответственно. На обеих челюстях наиболее сходными по денситометрическим показателям плотности кости установлено между вторым шейным позвонком и участком бифуркации первых моляров. Только во II группе у пациентов на нижней челюсти этот показатель составлял 724,77±41,64 HU при p2<0,01. Выводы. Денситометрия костной ткани с применением компьютерной томографии является диагностически информативным методом исследования и может применяться для диагностики состояния костной ткани челюстей и оценки качества ортодонтического лечения. Стабильным показателем минеральной плотности во всех возрастных группах является значение второго шейного позвонка. Такие данные позволяют использовать его показатели для сравнительной характеристики изменения минеральной плотности в области альвеолярных отростков челюстных костей в динамике ортодонтического лечения.

The growth and development of the facial skeleton is closely related to the growth of the cervical division of the spinal column. With a total increase in rate of osteopenic diseases and diseases of periodontal tissues, computed tomography becomes a particular relevant diagnostic technique for assessing bone density. The aim of this study was to carry out a comparative analysis of the mineral density values of the jaw bone tissue and the mineral density values of the second cervical vertebra in patients with malocclusions. Materials and methods. We analyzed 22 computer tomograms of orthodontic patients and divided all cases into two age groups according to the periods of dentofacial development. The bone density of the second cervical vertebra and jaw bones was measured in various sections. Results. The optical bone density in the second cervical vertebra increases with age from 501±61.06 to 550.6±45.32. The densest area in both jaws is the alveolar ridge between the central incisors. The lowest values of optical density were found in the area of the upper jaw tuberosity in both groups. In the lower jaw, similar results of bone density were found out in the second cervical vertebra and the articular head, 436 HU and 557 HU in the groups I and II, respectively. In both jaws, the most similar densitometric indicators of bone density were found in the second cervical vertebra and the bifurcation site of the first molars. Only in the group II, this figure was 724.77±41.64 HU at p2<0,01 in the lower jaw. Conclusions. Bone tissue densitometry by computed tomography is a highly informative diagnostic technique and can be used to diagnose the condition of the jaw bone tissue and to assess the quality of orthodontic treatment. The value of the second cervical vertebra is a stable indicator of mineral density in all age groups. The results obtained allow us to recommend applying these indicators for the comparative characteristic of change in mineral density in the alveolar processes of jaw bones to check the progress of orthodontic treatment.